1 Аліса

Внутрішнє сонце сяє навіть в похмуру погоду. Але на моє, здається, вилили відро брудної води. Бо усе навколо я бачила в якихось сірих тонах.
Мій світ за кілька годин розлетівся на мільйони друзок. Бо мого тата взяли під варту. Арештували. Засадили в тюрягу! Як так? Я підіймаюсь у квартиру сходами, тупо забувши про існування ліфта, і все ще не можу повірити, що таке може бути. Перед очима постійно були картинки того жахіття.
Всі ці журналісти в залі суду, як вони смакували кожне слово судді. Як поглядали на мене, як здувся батько, коли дослухав ухвалу. Тримання під вартою без права застави. І тільки його адвокат сидів абсолютно не зворушливо увесь процес, сухими руками з дорогим годинником на волохатому зап'ясті поправляючи папери на столі. Поводився так. ніби все йде за планом. Та які до біса плани? Наше життя руйнувалось.
Я повільно видихнула перед дверима, затримуючись в пошуку ключів. Спробувала усміхнутись для Тимура. Губи не слухались, тож покинула марну справу. І зайшла додому.
Тім сидів у вітальні біля ігрової приставки. Щось клацав джойстиком з захопленням підлітка.
- Привіт, - вичавила з себе, стягуючи незручні брендові туфельки, потягнулась до ґудзик на блузі.
Хотілось взяти лабутен і запустити ним в хлопця, щоб відірвався від дурнуватої гри і просто обійняв мене. Але Тім спочатку дограв локацію, і вже потім відклав джойстик. Підняв до мене очі, в яких я чомусь помітила роздратування.
- Мала, твого батька сьогодні закрили, - піднімаючись заговорив хлопець. Значить не тільки грав, але і встиг подивитись новини поки я стирчала в заторі.
Я зі своїм невеликим зростом мусила підняти голову, щоб дивитись коханому в очі. Зелені, спокусливі, трішки сонні.
- Це несправедливо, - я кивнула, і перестала смикати чортову блузку. Хотілось просто в обійми.
Але Тім не робив більше кроків на зустріч. Навпаки, став, ховаючи руки в кишені завужених джинсів. Тупі штани, які давно вийшли з моди, і тільки Тім ніяк не позбудеться цього пережитку. Якось жартома сказав, що йому подобається як вузькі штани підкреслюють його дупу. Відчуваю, то був не жарт.
А красти державні гроші справедливо? - слова коханого якось не відразу мені дійшли. Секунду я кліпала віями, відчуваючи стійке дежавю. Прокурор казав журналістам щось схоже.
- Мій тато не крав! - обурилась я.
- Не сміши, хто в цій країні не краде? - Тім знизав плечима. - Твоєму не пощастило, що спіймався.
- Тім! - в моєму голосі розпач змішався з обуренням.
- Алісо, така справа, я чув ваші рахунки заблокували, - продовжив хлопець. Я обережно кивнула. Не тільки батька арештували, арешт наклали на все - автомобіль, гроші на рахунках, нерухомість. Тім нахилився і витягнув щось з-під ніг, посунув до мене це дещо. Велику спортивну торбу.
- Це що? - в грудях стала грудка.
- Твої речі, мала, - він усміхнувся без тіні провини. - Аж упрів поки поскидав. Ну і натягнула ти барахла, всю хату мені завалила своїм мотлохом.
- Я нікуди не збираюсь, - я все ще не могла втямити того, що відбувається.
Ти щось сьогодні загальмована, випий кави чи якийсь енергетик, - хлопець нарешті вийняв руки з кишені, і потер п'ятірнею потилицю. - Це твої речі, бо ти з'їжджаєш
- Чому? - а тепер до обурення в мій голос прослизнула дрібка жалю до себе.
- Ми розлучаємось. Мені було добре з тобою, - ще один поштовх торби з речами ногою. Ще один удар молотком по і так розбитому серцю.
- Тім! Ти жартуєш?
- Які жарти, Алісо? Ми круто проводили час, але тепер тусуватись з тобою це крінж. Тому все, давай, іди зараз прибиральниця прийде. Ще здибаємось.
Так тупо, нахабно і принизливо мене ще ніхто не кидав. Та і взагалі мене хлопці не кидали.
Груди стиснуло, в очах защипало. Слів мені бракло. Здається я щойно була по коліно в болоті, але лиш трішки сіпнуламь і трясовина потягнула глибше.
- А як же наша відпустка? Ти ж хотів на Шрі-Ланку, - бовкнула перше ліпше я.
- Ну візьму з собою когось іншого, не переймайся, - Тім усміхнувся і знову потер потилицю, псуючи свою зачіску.
Я кивнула. Сама своїм думкам. Хай іде до біса, самозакоханий козел. Підхопила сумку з речами, не таку вже і важку. Начепила на ноги проклятущі туфлі, і гримнула дверима так сильно як могла.
Всі події за день збирались просто в один клубок. Від якого хотілось бігти навтьоки. Але від себе не втечеш.
На вулиці все так само сяяло сонце, шуміли крони кленів, лунав звичний вуличний гул. Тільки я не бачила нічого і не чула.
Схаменулась тільки коли в спину прилетіло: "Ох і молодь пішла, вивалила цицьки і не соромно". Голос шкрябнув.
Я кинулась застібати назад ґудзик на блузці про які авжеж забула. Озирнулась, чи ніхто мене не бачив розхристану.
На балконі на третьому поверсі палив Тім. На мене він не дивився, колупаючись в телефоні. Потім приклав його до вуха, і досить голосно заговорив:
- Так ма, так, вона пішла, все як ти і казала, не парся. Та не буде її більше в твоїй квартирі, ма! Все вже.
Оце точно. Все вже.
- Гей, Тім! Мамчин синок! - гаркнула привертаючи увагу паскудника. Дочекавшись поки він гляне вниз, показала йому середній палець.
Не те щоб легше стало, але певне моральне задоволення відчула.

В автомобілі було спекотно. Хоч і постояв він на стоянці менше ніж пів години. Сіла за кермо і спробувала заспокоїтись. Так життя однозначно зійшло з колії.
З Тімом ми зустрічались пів року. Останній місяць жили разом. Все виглядало так серйозно. Навіть тато прийняв мій вибір і змирився. Я гірко усміхнулась. Після нового року, коли батько довідався про Тимура він мав зі мною довгу бесіду. Про те, що Тім гімнюк і не варто з ним зв'язувати своє життя. "Я сама вирішу!", - гримнула тоді я. Перші серйозні стосунки з хлопцем, і перша серйозна сварка з татом.
Вибач мені татусю. Ти мав рацію, а я просто закохана дурепа.
Прислухалась навіть до себе, чи болить за Тімом. І з подивом зрозуміла що не дуже. Так, гидко й образливо що він вчинив зі мною таким чином. Так, боляче що немає до кого звернутися за підтримкою в цей важкий день. Але найбільше соромно перед татом.
Завтра поїду до його адвоката домовлятись про організацію побачення. І обов'язково перепрошу у батька за свою недолугу поведінку. Тато як завжди мав рацію, варто було б більше його слухати.
А потім буду думати як витягнути тата з в'язниці. Я не можу повірити що мій батько - корупціонер. Все що завгодно, тільки не те, що з таким смаком розповідав прокурор на суді. Не вірю що батько брав хабарі.
За цими роздумами ледь встигла помітити що індикатор пального вже не блимає, а горить постійно червоним.
Заправка зустрілась швидко. Від запаху кави й вигляду хот-догів миттю засмоктало в животі.
Тільки зараз згадала, що за день нічого не їла. Тож не стала собі відмовляти в такому задоволені як перекус. Замовила все що бачила, ковтаючи слину.
Розблокувала телефон, щоб розплатитись.
Сталася помилка, - усміхнувся недбало касир. - Спробуйте ще раз.
Я кілька разів прикладала телефон до термінала, та марно.
Здається, десь там на небі вирішили сьогодні випробувати мою міць. Стиснувши зуби і тамуючи сльози вигребла з гаманця готівку.
Відійшла від каси, стискаючи кулаки, відкрила мобільний додаток, з превеликим бажанням написати скаргу в техпідтримку. І тільки тут помітила сповіщення від банку. "Ваші рахунки арештовано, згідно з рішенням…".
В очах поплило, в носі защипало від безсилля. Ще мить і зареву.
Ну чому я поперлась до Тіма замість того, щоб піти до банкомата і зняти готівку? Але я не думала, що все відбудеться так швидко!
- Дівчино! Ваш хот-дог! - мусила повернутися до касира, хоча їсти вже перехотілось. Хлопець з ластовинням на носі й щоках широко усміхнувся. - Ви чому така засмучена? Покладіть в каву подвійний кленовий сироп, солодке підіймає настрій.
Розсіяно кивнула йому. Боюсь мій настрій і цілою пляшкою сиропу не підняти. Але здається в тата була ціла шафа пляшок іншого штибу.
Я сіла в автомобіль, і з сумом уявила як я п'ю текілу на самоті. Жалюгідно. Розблокувала телефон, щоб зателефонувати комусь з подружок. І передумала. Наша дружба це товаришування змії й черепахи. Зараз вони більше порадіють тому, в якій дупі я опинилась, ніж поспівчувають.
Хот-дог я дожувала доїжджаючи додому.
Квартира зустрічала повною неприродною тишею. Навіть ступати паркетом було страшно від того як голосно лунали мої кроки.
Я відкрила і закрила шафу з алкоголем.
Сил щось пити не було.
Тому просто переодягнулась і пішла у свою кімнату.