Розділ 4

Розділ 4

Кіборги тим часом прискорилася, і перший «череп» кинувся вперед із неймовірною для його масивних залізних ніг швидкістю. Скляний схил під його швидкими кроками ритмічно і голосно вибухав дрібними гострими бризками. Але він не на зупинився і зненацька, немов хижий звір, підстрибнув високо в повітря, виставивши вперед праву руку, яка закінчувалася довгим саморобним лезом.

— У розсипну! — гаркнула Ані і швидко побігла вперед. А Зар, котрий все ще, неначе заворожений, спостерігав за дивними рухами цих страшних істот, нарешті отямився і ледве встиг пригнутися.

Гостра сталь руки кіборга розсікла повітря там, де щойно була голова Зара. Він не втримав рівновагу на підступному склі, ноги роз’їхалися, і він важко рухнув обличчям на гострі уламки. Відчув, як лице пронизав гострий біль, окуляри злетіли з обличчя, і щось гаряче і липке залило ліве око, а щоку, схоже, взагалі прорізало аж до язика. Лоб також розсікли дрібні скляні уламки, і кров змішалася з усім на світі: його страхом, потом та пилом, заливаючи очі червоною пеленою.

— Трясця! — лайнувся він, наосліп махнувши арматурою, сподіваючись хоч так захиститися від смертоносного кіборга.

Звідкись збоку підскочила Ані й у високому стрибку вдарила смертоносного кіборга ногою в голову, і він не втримався на ногах і упав та покотився по скляному схилу вниз.

Проте другий кіборг, із металевою пластиною замість нижньої щелепи, вже нависав над Заром. Його механіча рука з вказівним та великим пальцем, схожими на секатор, розкрилася, готуючись перерізати горло Зара. Але Ані вже була поруч. Вона рухалася, немов у танці, швидка, смертоносна й нещадна. Її ніж із глухим звуком увійшов прямо в з’єднання між живими тілом та металом на шиї нападника. Кіборг видав дивний деренчливий хрип, із його рота бризнуло мастило, змішане з майже чорною кров'ю, і залило Зарові обличчя, хлюпнувши, слава усім богам, не в очі чи рота, а зверху на лоба й волосся. Проте кіборг не впав, а завмер на мить і все-таки повільно все одно тягнув свою руку-секатор до горла Зара.

— Бий у коліно! — крикнула Ані.

Зар, пересилюючи нудоту, згрупувався, перехопив арматуру обома руками і різко схопився на ноги. Він миттєво мазнув рукавом по очах, стираючи свою і чужу кров, і якось одразу чітко побачив перед собою той іржавий шарнір, що замінював кіборгу суглоб на лівій нозі. Усередині Зара зненацька щось прокинулося, напевно, це був дикий і первісний інстинкт виживання за будь-яку ціну перед лицем смерті. О, так! Інстинкт захисту і самозбереження людини не зітре жодна амнезія! Чоловік замахнувся і з усієї сили вгатив своїм ломом прямо по металевій чашечці.

Пролунав дзвінкий удар металу об метал. Коліно кіборга вивернулося під неприродним кутом, полетіли іскри, і його важка туша завалилася набік, зі дзвоном гепнувшись у скло. Кіборг що смикався і пробував піднятися, але Зар не дав йому підвестися. Він із силою вдарив гострим кінцем арматури просто у груди нападника, відчуваючи, як усередині кіборга щось хруснуло і зашипіло.

— Один готовий! — прохрипів Зар, висмикуючи арматуру з ворога і знову витираючи кров із обличчя.

Тим часом Ані вела запеклий бій із першим кіборгом, тим, що мав лезо замість руки. Він вже був на ногах і виявився найшвидшим. Його червоні очі-сенсори гарячково миготіли, прораховуючи траєкторію. Він загнав дівчину до скляного тупику, де за її спиною вже стояла пресована купа скла. І хоч дівчина була спритна і постійно ухилялася, але його лезо свистіло в сантиметрах від її обличчя.

— Агов, залізна консерво, я тут! — закричав Зар, поспішаючи на допомогу і намагаючись відволікти тварюку.

Кіборг раптом і справді чомусь відреагував на крик чоловіка, розвернувся на звук, і це була його остання помилка. Ані, скориставшись моментом, підстрибнула і вчепилася йому в спину, засунувши пальці в оголені дроти живлення на шиї. Вона буквально повисла на ньому, смикнула за дроти і швидко відскочила. Електричні розряди маленькими блискавками побігли по всьому тілу істоти, щось добряче затріщало, і кіборг забився в конвульсіях. Зар, не гаючи ні секунди, кинувся вперед. Він вгатив арматурою по голові ворога так сильно, що металевий череп увігнувся всередину, а скляні лінзи очей цього іржавого монстра розлетілися на дрібні уламки і посипалися й покришилися, змішавшись зі склом під ногами.

Третій «череп», котрий набагато відставав від своїх на спільників, і лише тепер дійшов до місця бою, побачивши смерть своїх поплічників, видав пронизливий та розпачливий вереск. Він цілеспрямовано кинувся на Зара, ігноруючи Ані. Зар відступив назад, скло під його ногами захрустіло, і він ледь не впав, підковзнувшись на скляних уламках, які стали слизькими від мастила та крові. Проте в останній, буквально найостанніший момент, вже коли він був упритул із третім кіборгом, чоловік зробив блискавичний крок убік. Кіборг за інерцією пролетів мимо нього, і Зар, перехопивши лом, як бейсбольну биту, з розвороту вгатив йому по потилиці. Удар був такої сили, що кіборга буквально вліпило в скляну пресовану купу сміття, що написала поруч. Гострі уламки пройшли крізь його живі частини тіла, і він виявився буквально пришпилений до пресованої купи скла. Він ще кілька секунд посмикався, аж поки червоне світло в його очах не згасло назавжди.

Зар стояв, важко дихаючи і спершись на арматуру. І хоча його обличчя було суцільною маскою з крові, мастила та бруду, в рани на обличчі пекли нещадним болем, він відчував якийсь кураж і задоволення.

— Ти як, цілий? — запитала Ані, підійшовши до нього. — Ти весь у крові!