Звалилось Щастя, або Санта Клаус проти
Глава 27
Щойно сани заковзали рівною поверхнею, я вивернулася з хватки чоловіка і буквально вивалилася з нашого транспорту, паралельно помічаючи персиково-біле сяйво озера. Чоловік майже одразу теж перекотився з деревинки на сніг, весело регочучи.
— Смішно тобі? — проричала зі сльозами на очах – страх накочував повною мірою, змушуючи адреналін відступати, через що тіло починало дрібно трясти. — Погратися захотілося?
Підвелася, прекрасно розуміючи, що діти залишаться без подарунків на свято, бо я вб’ю цього гада! Озирнулася і, не знайшовши нічого важкого, нахилилася, зліпила сніжку і пожбурила в бік Джеймса. Не влучаючи в ціль, раз по раз ліпила нові, підходячи все ближче до чоловіка, що сміявся.
— Познущатися вирішив? — у моєму голосі прорізалися сльози, і Глиба майже одразу перестав сміятися. Я ж, розлютившись ще більше через те, що не змогла стримати схлип, схопила сніжку і, підлетівши, вгатила йому прямо в нахабну морду, розмазуючи холод по обличчю.
— Суджена… — тихо промовив Глиба, коли я вже думала нагнути його і роздряпати нахабно спокійну пику. — «Суджена» давньоказковою означає «щастя». Тому ти – моє Щастя.
#3697 в Любовні романи
#806 в Короткий любовний роман
#296 в Різне
#205 в Гумор
Відредаговано: 29.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
