Звалилось Щастя, або Санта Клаус проти

Глава 14

— Не хвилюйся, з нею все гаразд. — лисиці ще не встигли обернутися до дерев, як ті вже дали відповідь. Схоже, й справді відчувають усе, а білочки їм ще й доноси влаштовують.

— Що означає «передався»? І що таке уламок крижаного гена? — я не тямуще глянула на Джеймса, який після слів казкового лісу з полегшенням видихнув.

— Уламок робить мене тим, ким я є. Тобто дає магію й дозволяє бути Санта-Клаусом. — відповів він лише за довгу хвилину.

— Так… — я кивнула й майже одразу насупилася. — І чого ти так занепокоївся?

— Я подумав, що тобі міг передатися уламок мого крижаного гена. А для людей він смертельний. — важко мовив Джеймс.

У мене округлилися очі. Десь поруч білочки почали шарудіти, а лисиці – тихенько скавчати.

— Невже цей уламок можна так легко передати? — я намагалася розібратися. Бо такого ж просто не буває. Якщо мислити раціонально – це легко спростувати. Хоча… що буває, а що ні, я сьогодні вже не була впевнена. Сон це чи реальність, але надто багато дивного сталося за надто короткий час.

— Кілька років тому інший Зберігач ледь не вбив таким чином свою майбутню дружину. Тому більше ніколи не торкайся моєї магії без дозволу. — його суворий погляд був настільки важким, що я не витримала й, задерши голову, звернулася до дерева:

— А ви не могли б допомогти нам дістатися Озера Пам’яті?

Такому здивувалися всі. Лисиці зашуміли, білочки покидали шишки на землю й почали жваво перегукуватися між собою, скелет і далі перебував у шоці, а дерево замислилося.

— Звідси ви ніяк не потрапите до нього. — після роздумів відповів ліс. Я перевела погляд на лисенят. — Вони вам теж не допоможуть. Усе тому, що Озеро Пам’яті лише за чутками знаходиться на нашій горі. А насправді у моїй казці є прохід. Пройшовши крізь нього, можна дізнатися шлях.

Десь із боку особливо холодно хмикнули. Але я проігнорувала цей жест, який був спрямований не на відповідь дерева, а на мою спробу ухилитися від моралей.

— Тоді нам терміново потрібно до цього проходу. Де він? — поспішила запитати я, бо боялася, що Глиба ще щось прокоментує.

— Я можу відкрити для вас перехід. — пролунав десь збоку незнайомий голос.
____________________________________

Книга про іншого Зберігача: "Хто ти Дід Мороз? чи Новий рік у шкіряній куртці"




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше