Розділ 43

Еліас

Я відіриваюся від неї лише на хвилину, щоб моя пташка могла вдихнути ковток свіжого повітря. Але навіть ця хвилина тягнулася для мене боляче довго, тож я ледве себе стримую.

Навіть там, у хатині, я майже не контролював себе, адже Скарлет зводила мене з розуму. А після її дивного компліменту щодо мого достоїнства я поставив собі за мету — довести їй, що воно не таке вже й погане.

Коли я вперше її цілую, то навіть не думаю про те, що відчуває вона. Я беру своє. Смакую її звабливі на вигляд губи й втрачаю розум.

Другий поцілунок правильний. Я не поспішаю, даю їй можливість скуштувати мене й насолодитися нашим чуттєвим злиттям губ.

Я давно зрозумів єдине правило: якщо хочеш доставити собі задоволення, то спочатку його має отримати твоя дівчина. Тільки так і ніяк інакше.

Поки ми цілуємося, мої руки повільно проникають під її майку. Мої пальці відчувають ніжні вигини її світлої шкіри, і знали б ви, як сильно я гасив своє бажання, щоб у перший раз бути з нею ніжним.

Я хочу, щоб її перший раз зі мною асоціювався з ніжністю, адже саме це важливо для жінки в першій близькості з чоловіком.

— Знала б ти, як сильно я тебе хочу, — шепочу, коли ми відриваємося один від одного.

Я знаю, що вона й так відчуває, що я хочу її. Тому кажу це для того, щоб спровокувати в неї якісь дії, за якими я міг би зрозуміти, що вона теж хоче мене.

— Тоді візьми, — спокусливо шепоче мені на вухо, проводячи вказівним пальцем по моїй шиї.

Від її невагомого, але такого, що доводить до тремтіння, дотику — я починаю діяти. Зручніше влаштовуюся зверху й зустрічаюся поглядом з її очима. У них я бачу неприховане бажання, передчуття і… страх.

Ні. Моя спокуслива кішечка не буде боятися цього моменту. Я зроблю так, що моя пташка отримає лише шалене задоволення, і не виключаю, що з часом захоче палкого продовження…

— Чого боїться моя маленька колібрі? — питаю, а на обличчі дівчини відображається легке здивування.

— Я не маленька, — обурюється Скарлет і ледь помітно надуває свої не пухкі губки.

— Для мене в такі милі моменти ти завжди будеш моєю маленькою пташкою, колібрі...

— Тільки спробуй назвати мене левеням, — перебиває вона мене, але навіть зараз, коли дівчина хмуриться, вона виглядала милою.

— Не буду, — шепочу біля її вушка і осипаю те місце поцілунками. 

Обсипавши поцілунками її вушко, мої губи попрямують нижче. Скарлет вигинається назустріч моїм губам своєю шиєю, і я задоволено посміхаюся.

Мої губи рухаються все нижче й нижче, а дівчина шукає моїх пестощів і дотиків дедалі більше. Це тішить мене й моє чоловіче «я». Але коли я йду далі, до її найпотаємнішого місця, тіло дівчини напружується. З кожною моєю ласкою й дотиком тіло колібрі стає дедалі більш затиснутим.

— Тобі некомфортно? — нависаю над її обличчям і починаю пильно стежити, як воно змінюється.

— Мені… — її голос звучить сором’язливо, і в мене складається враження, що їй ніколи не робили того, що хотів зробити я перед тим, як наші тіла зіллються воєдино.

У клубах я міг робити з дівчатами все, що мені заманеться, звісно, з їхнього дозволу. Але я забув, що Скарлет — особлива.

— Ніхто… так зі мною не… ну… не намагався, — моя пташка звучить так, ніби їй було соромно за те, що в її житті ніколи не було такої практики.

— А ти хочеш спробувати? — обережно питаю.

Я рішуче налаштований спробувати саме це, але якщо вона відмовиться, ми можемо зробити все традиційно, а це спробувати пізніше, коли зблизимося.

— А це… приємно? — ледь чутно питає вона, не дивлячись на мене, і я розумію: зараз передо мною лежить дівчина, яка соромиться, можливо, навіть боїться.

— Якщо робити це правильно — то дуже, — підморгую, а дівчина відводить від мене погляд і кусає нижню губу.

Я розумію, що моя відповідь могла посилити її сором’язливість, але краще б вона так не робила. Моє й без того готове достоїнство в ту ж мить заболіло від нахлинувшого бажання.

Як можна бути такою милою і водночас такою спокусливою?

— А якщо я… вдарю тебе?

— Навіть якщо вдариш — нічого не зіпсуєш, — шепочу я їй на вушко.

Вона ж навіть не уявляє, що я триматиму її так, щоб нам нічого не завадило.

— Ти справді хочеш… це… зі мною… спробувати?

— Якби не хотів — не пропонував би, — торкаюся її підборіддя, змушуючи подивитися на мене. Нахиляюся до спокусливих губ дівчини й шепочу дещо не культурне: — Це стане ідеальним початком гарячої ночі.

— Почуваюся дівчинкою на першому побаченні, — буркоче вона, але своїм чутливим слухом я все розчув.

Моя ти маленька колібрі, невже на першому побаченні ти була такою ж сором’язливою дівчинкою як зараз? Я був упевнений, що ти сама проявила ініціативу.

Моя левиця поринула у свої думки, а я починаю осипати її ласками й потроху наближаюся до своєї мети. Скарлет відповідаж на мої пестощі.

Занурює руку у моє волосся, гладить напружені м’язи й палко відповідає на поцілунки в губи. Я втрачаю через неї голову, але непохитно і у не квапливому темпі йду до менти. Її дихання стає уривчастим з кожною хвилиною, а моє — глибоким.

Ця ніч, безперечно, стане нашою першою, і після неї ми вже не будемо колишніми.