Розділ 27

Скарлет

Почувши постріли, я озираюся назад. Автомобіль не відстає від нас, і саме в цей момент з кабіни визирає людина і починає обстрілювати нашу машину кулями з автомата. Інстинкти спрацьовують раніше за свідомість, і я вже сиджу, згорбившись і прикриваю голову руками.

— Скло непробивне, — відгукується кілер, навіть не подивившись на мене.

— Чому відразу не попередив?! — кричу я на нього і випростовуюся.

— Ти не питала, — просто відповідає він, а мені хочеться пристрелити його. Він дратує до нестерпності. Звідки тільки беруться такі дратівливі чоловіки? Але я думаю, що позбутися Еліаса встигну завжди, а в даній ситуації чоловік дуже корисний.

А ви що думаєте? Що я дозволю йому йти зі мною до кінця? Ні. Як тільки ми дістанемося до міста, я скину його зі свого хвоста і наші шляхи розійдуться. Нехай Еліас і каже мені красиві слова, що ніколи не кине, але я йому не вірю. Занадто багато разів мене обманювали чоловіки.

— Не звертай з дороги, — командую я і починаю відкривати люк.

Ногами стаю на обидва сидіння, а Еліас кидає на мене оцінювальний погляд. Не звертаючи на нього уваги, я виглядаю з люка. Повітря б’є прямо в обличчя, але моє волосся зібране у хвіст. Стрілець одразу націлюється на мене і пускає автоматну чергу.

Мені доводиться пригнутися, але як тільки автомат затихає, я різко виглядаю і починаю стріляти. Цілюся в колеса, адже тільки так можна змусити машину перестати нас переслідувати.

Кілька разів мені вдається правильно прицілитися, але випущена куля весь час рикошетить. Я злюся і кричу Еліасу, щоб той їхав рівніше, але чоловік тільки каже, щоб я краще цілилася і не заважала йому.

— Колібрі, сядь на своє місце! — прокричав Еліас після чергового мого невдалого пострілу.

— Краще кермо рівніше тримай, я майже влучила! — кричу у відповідь і прицілююся.

Не встигаю і на курок натиснути, як сильна рука хапає мене за край светра і тягне вниз. Мені доводиться підкоритися, адже переслідувач знову відкриває автоматну чергу.

Сівши на сидіння, я важко дихаю і намагаюся заспокоїти серце, яке шалено калатає. Еліас тягнеться до люка, починає закривати його, і одною рукою тримає кермо. Тільки зараз я бачу, що прямо на нас, на великій швидкості, їде ще одна машина. Щось підказує мені, що їдуть до нас не друзі.