Розділ 14

Еліас

Сидячи за кухонним островом, я насолоджуюся ранковою кавою і похмурою погодою. Лорд і Айза їдять свій збалансований сніданок, а Колібрі ще спить.

Мені це здається дуже веселим. Принаймні, мені це нагадує сценарій щасливої пари. Коли один встає раніше за всіх, готує сніданок і годує домашніх улюбленців.

Телефонний дзвінок лунає несподівано. Собаки на пару хвилин відриваються від їжі й з цікавістю дивляться на мене.

Взявши телефон до руки, я бачу ім'я свого друга, про якого зовсім недавно дізнався нову подробицю.

— І як ти провів ніч? Сподіваюся, в радощах? — питаю я, після того, як підіймаю слухавку. Мій ранковий настрій такий хороший, що я радий трохи познущатися зі свого друга.

— Моя ніч пройшла дуже добре, а ось твій ранок я можу зараз зіпсувати. — Голос у друга загрозливий і трохи стурбований.

— Чим же? — Мені здається, що він незадоволений тим, що я про нього дізнався, і тепер намагається на мені відігратися. Або мені просто хочеться в це вірити.

— Ти взагалі розумієш, кого знайшов на дорозі й привіз до себе додому?! — кричить у трубку, і мені доводиться трохи відсунути телефон, щоб не оглухнути.

— Навіть не уявляю. Так що у тебе є можливість здивувати мене.

Я чую, як він важко видихає, як сідає в крісло і кричить крізь зуби. Невже моя Колібрі його так лякає, що він готовий собі вже могилу копати. Таке з моїм другом відбувається вперше, тому я заінтригований і здивований.

— У документах спецслужб вона значиться під кодовою назвою «Левиця». Працює по всіх країнах Америки та Європи. Не один раз виконує завдання в Австралії. — Я виконував завдання в цій країні разів два-три, оскільки потрапити туди дуже складно. — У її списку значаться мери міст, депутати, високопоставлені члени мафії й навіть президенти. Більш розгорнуту інформацію я надішлю тобі факсом.

— Список у неї вражаючий, — зауважую я і готовий аплодувати їй. — А що щодо особистих даних?

— Ха, — задоволено вигукує хакер, а я відпиваю трішки кави. — У спецслужбах про неї мало що відомо, але я звертався до свого знайомого, і той розповів мені дуже цікаву інформацію.

Пауза, що зависла між нами, лише тягне час до розкриття таємниць. Собаки до цього часу доїдають свій сніданок і починають вилизувати один одному морди. Ну ось, ледь знайомі, а вже цілуються.

— Ти там заснув? — цікавлюся, оскільки сидіти в мовчанні та тримати біля вуха телефон я вважаю не зовсім адекватним.

— Підігріваю інтерес. — закочую очі й потираю перенісся носа. — Так, ось, мій знайомий поговорив з кілерами зі стажем і з'ясував, що твою красуню звуть Скарлет і вона — сестра впливового мафіозі, що керує одним з найстаріших кланів в Канаді. До цього кланом керував її батько, про якого ходять різні чутки. 

— Так вона у нас мафіозна принцеса. — Ні, ну я не думав, що мені пощастить аж настільки, що в моїй спальні буде спати сестра впливового мафіозі.

— Не спокушайся. — попереджає мене друг. — Вона дамочка з характером, і, як мені сказали, саме через свою блискучу кар'єру і характер, досі одна.

Ну, її характер я вже відчув на собі. Відставляю порожню чашку й іду у вітальню, де стоїть мій факс. Там уже лежить кілька аркушів, і, попрощавшись з другом, я починаю їх вивчати.

Послужний список нашої принцеси мене підкорює. Якщо хоч половина з цього правда, а я і сам люблю трохи прикрашати, то я лише можу здогадуватися, кому вона могла перейти дорогу, чи хто хоче її вбити.

А варіантів тут, як виявляється, дуже багато.