Звабіль

Місяць приходить, поки є ніч

Місяць приходить, поки є ніч,
Поки спите, він світе для вас.
Дає відпочинок, годинки вісім,
А потім йде, даючи місце сонцю.

Сонце всі бачать і люблять,
Радіють йому, наче це їхнє життя.
А місяць чекає черги своєї,
Все одно, що люди не полюблять його,
Лиш бояться й ненавидять, дурні,
Як скажені собаки, лають і лають.

Бояться як смерті,
Бо ж місяць приходить, і вже темно стає.
Усім все одно, що місяць світе,
Що не темрява він.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше