Ти є у мене — і цього достатньо.
Даруєш спокій, хоч не поруч,
На боці мому за будь-яких обставин.
За тебе я життя своє віддала б...
Тільки — слава б ти сказала,
Хоч би натяком показала!
За ніжність твою, за турботу,
За кохання твоє, любо,
За щирість — і порятунок мій...
Ти — моє прокляття й солодкавий біль,
Уся моя підтримка і журба життя.
Сподіваюся побачити тебе ще раз,
Послухати голос твій —
І компліменти, й образи, що серце ріжуть.
Пригорнутись до тебе,
Як голубка, що прагне тепла.
Бо ти ж — моя людина.
Моє життя.
Відредаговано: 08.08.2025