Звабіль
Не гарна, низька і страшна
Не гарна, низька і страшна,
Ще й робить із себе важливу, як кров.
Бажає усім, не знаючи міри —
Безсоромна людина-нарцис!
Творить дурню якусь,
Пише й пише про щось незрозуміле...
Та й що там розуміти,
Як пише лише про смерть —
Потворні й мерзотні вірші,
Як її відображення — просто гидота!
Висновки з зовнішності моєї пішли...
Чому так думають люди?
Що я зробила поганого, друже?
Я винна, що не гарна?
До чого тут творчість моя?
Вірші мої — зі слів, з моїх почуттів,
Думок, які пролітали повз,
Записаних на паперові листи.
Моє щастя, горе, журба —
Емоції у вільному ставку.
Конструктиву тут більше немає —
Лиш побачили мене — й усе.
Та й плакати я не буду.
Хто вони такі, щоб казати
Образливі думи про мене?
Чи буде хоч грам конструктиву?
Відредаговано: 08.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
