Екстра 3.

Вони патрулювали вулицю, коли почули вистріли. Невже запізнилися? Невже вкотре не змогли зловити тих, хто щоразу руйнували спокій міста.  

Цього разу не можна дозволити їм піти так просто. 

Саті коротко віддав накази, а сам швидко побіг за не можна й сьогодні повернутися ні з чим. 

З ним пішло ще двоє бійців. Цього має бути достатньо, щоб впоратися…

Коли вони повернулися нарешті завершивши з зачисткою їх зустрів схвильований Матіас. 

– Що сталося? – не зрозумів він, – з тими двома ми розібралися. 

– Ми знайшли дівчину, але вона без тями і невідомо, що з нею робити? – відрапортував його підлеглий. 

Хоча зазвичай він діяв під керівництвом Меріона, але цього разу викликався з ними. 

– Веди, – наказав він. 

Більше ж його цікавило й насторожувало те, що вона тут взагалі забула. У це місто давно звичайні люди не заходили. 

Молода дівчина сиділа спершись на стіну і здавалося що просто спить. Якби не стиснуті долоні і обличчя на якому застиг вираз жаху. 

– Ми спробували привести її до тями, та вона ні на що не реагує, – продовжив інший. 

Саті завмер, схилившись поруч. Вона виглядала так, наче вперше стикнулася з цим світом. Невже з Санлорісу втекла, бо не хотіла заміж виходити. 

Скривився і махнув рукою. 

Хто б вона не була та він не може залишити людину помирати. 

– Відправляємося в штаб, а там побачимо, що з нею робити, – віддав наказ він. 

Це може бути зовсім неправильно, але чомусь відчув, що повинен потурбуватися за цю незнайомку. 

Вона принесе зміни…це єдине, що можна було сказати точно. 

І поки у штабі творився абсолютний хаос, невідома спокійно спала у лікарні, наче й зовсім не думала про те, щоб розплющити очі. 

Саті пошкодував одразу ж коли в керівництві почалися розбірки. Думки розділилися. 

Найбільше як завжди виступав Се Хі. Вони щиро одне одного не витримували і кожна їхня зустріч закінчувалася словесними баталіями. 

– Збожеволів, підбираєш якихось приблуд, які невідомо ким є. Може вона шпигунка, а ти її у наш дім приволік, – як завжди не обираючи слів почав той. 

Саті важко зітхнув і почав висловлювати свою думку, яку вже склав наперед. 

– І що вона зробить без свідомості. Чи ти думаєш її не обшукали перед тим як залишити в нас, бовдуре? – його тон був спокійним, майже байдужим, наче вони про бюджет говорять, а не про потенційну загрозу. 

Але цього виявилося замало. 

Усі, хто були тут почали перемовлятися і в якийсь момент нічого більше не можна було почути чи зрозуміти. 

Він підвів погляд на лідерку, яка невдоволено стукотіла по столу і не витримавши кинула своїм ножем об стіну. Так що той пролетів над головою одного з присутніх. 

– Тиша. Інакше я вас зараз сама повбиваю! – сказала вона і всі замовкли злякано подивившись на неї. 

Виставу завершено. Час приймати рішення. 

– Хто за те щоб її залишити – підняли руки, – наказала вона вже зовсім спокійно. 

Неочікувано, але їхня еліта, яка завжди прискіпливо відносилася до новачків цього разу одноголосно погодилася. 

Дивно. Нічого у поведінці не було незвичайним, здавалося, наче вони вже наперед ухвалили це рішення. То ось чому так її захищали. 

– Тоді вирішено, – усміхнулася вона, – для годиться я поговорю з нею, та ми ж розуміємо, що уже все вирішено. 

Так, скільки б не говорилося, що усе в повстанців справедливо і правильно усе зазвичай вирішувалося саме так за закритими дверима. 

– Тоді я візьму її під свою опіку, – сказала Ярина, яка досі мовчки сиділа поруч і лише спостерігала, – у мене якраз вільне місце та й їй буде корисно познайомитися з дівчатами. 

– Чудово, – сказала лідерка і підвелася з місця, щоб забрати ножа зі стіни де залишився ще один слід, – нараду завершено. Ви вільні! – оголосила вона. 

Усі почали підводитися з місця і повільно виходити з приміщення. Коли двері закрилися навіть за Се Хі, який здається таки вирішив дати йому поговорити з Донною першим. 

– Ви впевнені, лідерко? – обережно поцікавився, коли вони залишилися наодинці. 

Вона сховала ніж в рукав і повернулася до нього. 

– Думаєш вчинила помилково? – запитала без роздратування і тиску. 

Та Саті відчув, що не варто було запитувати, коли лідерка уже сама все вирішила. Ще від самого початку, коли її побачила. 

Він кивнув і вийшов сам.