Розділ 6

Мою голову заполонили думки , і не вірю що це відбувається, з кафе я вийшла та зразу пішла додому , я нехотіла нізким говорити. Батьки поїхали в інше місто на декілька днів ,то ж я залишилась сама вдома з своїми думками. Дем'ян до мене писав та дзвонив , але я не хотіла з ним говорити . Він мене обдурив. І цьому пояснень точно не було..

Сидівши перед телевізором, я дивилась різні передачі , щоб відійти від своїх думок , бо їх було надто багато. Мені було погано та в одночас обідно я думала що щастя посміхнулось мені , що з'явилась людина якій я справді потрібна , але це все лише були мрії. 

Я почула стукіт у двері. Я думала це прийшла Поліна. Тому пішла відкривати двері , я відкрила та одразу ж закрила їй. Я немогла повірити , що йому справді не соромно з'являтись переді мною. Невже в нього немає ніякого відчуття сорому.

  - Еміліє , відкрий двері , нам потрібно поговорити 

  - Нам нема про що говорити , іди звідси ( плачучи кричу я )

  - я не піду ,поки ми не поговоримо 

  - Про що нам говорити га? В тебе вагітна дівчина , а ти говорив мені , що тобі подобаюсь я , я тобі повірила як остання дурепа ....

  - Я можу все пояснити , все не так як ти думаєш 

  - Я нехочу говорити з тобою , іди геть ! 

  - Добре , я піду але ми з тобою, ще про це поговоримо! 

Я чула звук машини яка вже відаллялась від будинку , я впала на землю , спершись спиною до дверей , мої сльози текли рікою , я немогла зрозуміти як так , чому так ? Я як маленька дівчинка закохалась в ці голубі як море очі... З останніх сил , я пішла до кімнати , довго заснути не могла , по відчуттях ніби в мене жар , але температури не було ...

 Прокинулась я швидко біля 7 ранку , моє обличчя було опухше , оскільки цілу ніч я плакала , очі червоні. Я пішла в душ та наділа патчі щоб зняти трішки набряк. Снідати мені не хотілось тому я просто випила воду , та знову лягла в своє ліжко.

Пройшов вже тиждень , я з дому так і не виходила , від Дем'яна вже не було повідомлень чи дзвінків , він більше не з'являвся. Тому нарешті я вирішила піти прогулятись на вулиці вже випав невеликий сніг , відчувалася повноцінна зима. Я ходила засніженими вулицями , все навколо було дуже красиве. Серед цієї краси , було не важко розпізнати ці очі .... Його очі ... Я хотіла швидко піти , та чоловіча рука мені цього не дала зробити 

 - Дем'яне відпусти , мені потрібно піти! 

 - Ти не підеш поки ми не поговоримо з тобою! 

 - Ти не розумієш я нехочу з тобою розмовляти , нехочу, досить , покінчено з цим! 

 - Еміліє ( сердито сказав Дем'ян ) , нічого покінчено бути не може , я нічого не зробив , щоб втратити твою довірю 

 - Справді ? Ти смієшся зараз з мене ? ( В мене з'явився істеричний сміх ) , вона вагітна від тебе , що тут пояснювати ? Ти сказав ви розійшлись і любиш ти мене , як ти міг Дем'яне ? Я ж тобі вірила! 

Я не дочекалась відповіді та побігла вулицями , була ожеледиця тому я обережно бігла ,щоб не впасти , як розуміла по звуку Дем'ян біг за мною. І от вже майже я добігаю до будинку як чую взаді. Звук машини... Дем'ян  лежить на дорозі .... Водій не справився з кермом.... Я не думаючи підбігла але Дем'ян не рухався , я кричала , трясла тіло Дем'яна та все марно... Звук швидкої допомоги... Запах лікарні ... Метушня біля операційної... Я не помітила як втратила свідомість , опритомилась я вже в палаті.

 - Все в порядку ? ( Питає медсестра ) 

 - Так , так , я в нормі , як Дем'ян ? 

 - Операція тримає , потрібно чекати

Я неможу стримати сльози , стільки всього навалилось на мою голову за останні пів року. Все як казала Марія - це все як в фільмах ...

Біла операційної , стояв чоловік невисокого зросту , я підійшла до нього 

 - Доброго дня , ви родина Дем'яна ?

 - доброго дня , так я батько , а ви Емілія ?

 - Ем... Так , ви мене знаєте? 

 - Я дещо маю для вас 

Чоловік потягнувся в кишеню , своєї куртки та дістає з вітам папірець , простягає мені 

 - Що це ? ( Дивуюсь я дивлячись на папірець)

 - Я знайшов це на столі Дем'яна , підписано було для Емілії , я так зрозумів що це вам лист ...

До нас вийшла медсестра сказала , що операція пройшла успішно, і Дем'яна переводять у палату , але навідатись до нього неможна було , я була дуже щаслива що з ним все гаразд оскільки , це ж через мене він потрапив під машину ... 

Я прийшла додому , скинула куртку я пішла до кімнати , я ніяк не могла наважитись прочитати , цей лист , але все-таки....

                                         Лист :

Дорога Еміліє , ти нехочеш мене бачити я розумію , ці слухи в університеті, справді жахливі  , але я хочу сказати що це все брехня , Каріна моя колишня дівчина не вагітна , вона знала що я цікавлюсь тобою тому пустила слухи ніби вона вагітна. Я кохаю тебе вже давно ти не виходиш з моєї сторони , а ті твої зелені очі були наче талісман. Темно русяве волосся ідеальне , струнке тіло , мила посмішка. Ти вся ідеальна Еміліє , я закохався в тебе по вуха. І хто щоб не казав це все брехня , я не брехав тобі про свої почуття.. я кохаю тебе 

І знову з очей покотились сльози , ну чому так , чому я не вислухала його , через мене він в лікарні , я ненавиджу себе через цей вчинок .