Розділ 4

Зразу в очі кидається , Дем'ян який завжди виглядав стильно , але саме сьогодні на ньому були чорні спортивні штани та біле худі , яке йому дуже личило. Він стояв як я зрозуміла біля своєї машини новенька красива AUDI A6 , чорного кольору , і звісно на даху цієї красивої машини були білі троянди 

  - Привіт , Еміліє , красиво виглядаєш ( простягає мені квіти ) 

  - Привіт , Дякую. Який привід для квітів ?

  - Я не думаю що потрібен привід для того щоб дарувати квіти , такій чудовій дівчині , серденько. 

Я посміхнулась , мені було дуже приємно , оскільки квіти мені не дарували часто , лише на день народження, а тут приводу нема і такі красиві білі троянди. Дем'ян відкрив мені двері своєї машини показуючи щоб я сіла  , я слухняно це зробила. Дем'ян також сів та завів машину ми рушили , ми їхали мовчки близько 10 хвилин 

  - Куди ми їдемо ? ( Поцікавилась я )

  - А куди хочеш ? Я відвезу куди скажеш. Можемо просто їздити вечірнім містом , або ж піти кудись в ресторан , чи прогулятись ?

  - Я не проти прогулятись 

Дем'ян кивнув головою , та зупинився біля  парку , який освічувався ліхтарями , тут було красиво та затишно , красиві доріжки викладені бруківкою , лавочки , а також по середині парку росло велике дерево. Квіти я залишила в машині , поки ми гуляли парком. Ми присіли на початку парку на лавочку.

 - Подобається парк? ( Поцікавився Дем'ян )

 - Так , тут затишно та естетично 

 - Ти раніше тут не була ?

 - Ні , зазвичай коли ми приїжджали в гості , то були вдома, ходили по магазинах та ресторанах. Все-таки мені цікаво дізнатись звідки ти мене знаєш ?

 - Ох серденько, не терплива ти. Я знав тебе ще  далеко до того випадку ,де ми познайомились в літаку. Коли ти прийшла на перший курс юриста , я там вже був і одразу тебе помітив , на той час в мене була дівчина з якою були важкі стосунки , ми часто сварились , і в решті решт розійшлись. Біля тебе завжди ходив якийсь хлопець тому я і не підходив познайомитись. Тому вже 2 роки я за тобою наглядаю , а коли дізнався що ти їдеш в Грузію , згадав що тут мій дядько і вирішив що це класна можливість буде ближче з тобою та дізнатись про тебе. Тому хочу поцікавитись в тебе є хлопець ?

 -  Ні немає , цей хлопець який зі мною ходив це Ян мій друг , з ним я знайома ще з дитинства він мені як брат. А в літаку коли ти сказав Зустрінемось ще, що ти мав на увазі ?

 -  Звісно я не склав руки після того як дізнався що ти їдеш , я мав бути впевнений де ти їдеш , до кого , та на скільки. Тому і через дядька дізнався що ви їдете до них в гості. Тому без роздумів я сказав що приїду. 

 -  То в тебе немає дівчини ?

 -  Вже ні , я розійшовся з нею місяць тому 

Тепер я все знала , та зрозуміла. Звідки він про мене знає , та хто я така. Я уяви немала що за мною хтось 2 роки наглядає. Тепер пазл склався. Ми гуляли так ще біля 2 годин , розмовляли багато , Дем'ян так само як і в літаку ,дуже цікаві розповідав історії від яких ми двоє сміялись. Ці години промайнули дуже швидко , це був чудовий вечір з голубооким брюнетом. 

Дем'ян привіз мене під будинок тітки та Гіоргія. 

  - Ну що ж бувай красуне, дякую за вечір ( він обійняв мене , від чого по моєму тілу пробіглись мурашки , ці обійми були настільки теплі , настільки  комфортні.

  - Бувай , дякую за квіти ( сказала я посміхнувшись)

Зайшов в будинок я побачила що нікого нема , і це було дуже добре , бо я нехотіла зараз пояснювати звідки квіти , та де я була. Все-таки я поставила квіти у вазу та пішла до кімнати де мене чекала Марія. Її очі засвітились коли вона побачила мене 

  - Еміліє , ну нарешті , розповідай як все пройшло 

 Я розповіла Марії всю історію яку розповідав мені Дем'ян звідки він мене знає , розповіла про квіти.

  - Я в шоці( сказала Марія тримаючи рот відкритим , і здивовані але в одночас щасливі очі ), ну це все краще ніж у будь яких романтичних фільмах , Еміліє це наче казка ( з цікавістю мовила Марія)

Я вже залишилась сама в кімнаті , переодягнулась в зручну домашню піжаму ,я лежала дивилась на стелю. Я ще досі відчувала обійми та запах Дем'яна , цей легкий м'ятний запах чудово йому підходив. Я не помітила як заснула з думками про нього. Цього разу сон до мене прийшов дуже швидко , тому я дуже добре виспалась прокинулась я навіть о 9 годині. Звісно я зробила всю ранкову рутину , я спустилась на низ. Сьогодні на диво всі були вдома , батько та мати , тітка Марта та Гіоргій , Марія.

  - Доню квіти чудові ( з усмішкою сказала мама ) 

Ну звісно , моя мама обожнювала білі троянди , тому зразу звернула на них увагу , стояли вони в вітальні) , від кого це ? З ким ти вчора ходила ?

  - Мамо , це просто знайомий 

  - Не думаю , що цей просто знайомий буде дарувати такий красивий доволі великий букет. От вчись Остапе ( звернулась мама до тата ) , бачиш нашій донці цей просто знайомий квіти дарує , а ти ? Де мої квіти ?

   - Дар'я , таке враження що я тобі квіти не дарую (посміхнувся батько ) 

   - Даруєш , але рідко 

   - Мамо! , батько дарує квіти рідко але чітко , в нас вдома навіть вази такої немає ,щоб квіти які дарує батько в вазу поставити , це просто велитенські букети 

   - Дійсно , ти права доню , твій батько чудовий ( підморгнула мама батьку )

   - Так що ж хто цей хлопець ? ( Цікавиться тітка )

Я мовчу , незнаю що сказати , розповісти правду , чи збрехати?

   - Це.... це , Дем'ян 

   - Дем'ян ? ( Уточнив Георгій)

   - Так , він ....

   - Ого, дивує хлопець , я і не знав що він такий( посміхнувся Георгій )

Я і сама незнала що Дем'ян такий , я хотіла знати про нього абсолютно все , він відчувався якийсь такий рідний... Ой Еміліє , ну невже ти реально закохалась в нього , неможе бути.  Так звісно симпатії до хлопців в мене були і не один раз. Але тут зовсім щось інше , я хочу бути з Дем'яном частіше ніж на 2 години.