Розділ 3

- Еміліє , я хотіла тобі дещо сказати , я думала скаже мама , але вона напевно забула , сьогодні на вечерю прийде ще один гість 

 - Це хтось з вашої родини ?

 - Ну не зовсім , це вітчима племінник , він теж приїхав з України сьогодні 

 - Справді ? , ну я люблю нові знайомства , а як його звати ?

 - Дем'ян 

Дем'ян ?........ Я завмерла на хвилину часу , невже той Дем'ян з літака , та ні неможе такого бути , це якесь співпадіння , а що як що він знав мене , знав хто я , знав до кого я приїхала і тому сказав " Зустрінемось ще " , від думок мене перервав голос Марії 

  - Еміліє , все в порядку ?

  - Я незнаю Маріє, розкажи щось про Дем'яна , я в літаку познайомилась з красивим хлопцем теж Дем'ян , і він мені сказав коли літак приветів що зустрінемось ще 

  - Що ? , він тебе знає ?

  - Я його перший раз бачила в літаку , я незнаю , до кого він приїхав чи ще щось 

  - Опиши його ( сказала Марія )

  - Голубі як море очі, темно русяве охайне волосся , високий , видно ходить в спортзал , навчається на юриста

  - Так , Еміліє , це він це той Дем'ян який прийде до нас на вечерю ...

  Дівчата , лунає голос з низу і ми не встигаємо до говорити як спускаємось на низ дізнатись що там відбувається 

  - Еміліє я думаю ти відпочила з дороги 

  - Так ,тітко 

  -  Чудово , отже дівчатка на 20:00 ми ідемо в ресторан на вечерю , будьте готові вчасно , а ще Еміліє я забула сказати що сьогодні ще на вечері буде племінник Георгія , Дем'ян 

  -  Мені Марія говорила тітко 

  - Еміліє ти ще довгооо? Я теж хочу нафарбуватись 

  - Я вже все готова 

  - ну нарешті , ато запізнимось 

Я одягнула чорну приталену на бретельки сукню та білі кросівки , завязала високий хвіст, та зробила макіяж , Марія в цей час мала спідницю атласну та білий топ , зробила вона макіяж щоб її зелені очі стали ще виразнішими , і це в глядало дуже красиво та елегантно. Ось ми вже і готові їдемо до ресторану Georgian House , він був неймовірно гарний в середині та зовні. Ми сіли на свої місця , поки тітка мама та батько робили замовлення , ми з Марією розмовляли та дивились на красу навколо. 

  - გამარჯობა ( привіт ) нарешті радий познайомитись мене звати Гіоргі ( чоловік сів біля тітки обіймаючи за плече ) 

Тато потиснув йому руку , і всі представилися та познайомились 

  - Милий ( говорить тітка до чоловіка ) , де твій племінник ? 

  - Запізнюється , скоро буде . А ось він іде 

Я повертаю голову та розумію що це він .... Той самий Дем'ян який був в літаку , і ні помилитись я не могла ,бо ті голубі як море очі не забуду...

  - Привіт , ( підходить до нього Марія та обіймає, я так зрозуміла вони вже були знайомі давно )

Гіоргій познайомив хлопця з мамою та батьком і коли дійшла черга до мене , він потиснув мені руку та посміхнувся , вмостився біля мене та шепнув "- ( я говорив ми ще зустрінемось красуне ) , моє серце завмерло на місці , невже він мене реально знав до зустрічі в літаку ,можливо це не випадковість була тоді? 

  - Я відійду ( сказала я ) 

Дійшовши до бриральні я замочила руки водою та приклала до шиї , щоб трішки охолонути , присутність Дем'яна якимсь чином викликала у мене жар , не розумію чому так відбувається, це перший раз зі мною таке коли хлопець поряд. Так у мене було багато друзів хлопців з якими ми разом гуляли та ходили в кафе , але почувалась я завжди в присутності їх абсолютно нормально. А тут зовсім інша ситуація. Коли я хотіла повернутись на місце , мене перехопила чоловіча міцна рука та повела у бік.

  - Що відбувається ? ( Говорю я , насупивши брови)

  - Не злись красуне , це я , все нормально 

І знову він голос Дем'яна ...

  - Що ти хотів ?

  - Хотів запросити тебе завтра погуляти , по місту тут дуже красиво в вечері ,я думаю ти ітак це знаєш

  - Знаю , але незнаю чи вийде , я домовилась з Марією погуляти 

  - Я можу з нею домовитись і ви підете в інший день ти ітак тут на 1-2 тижні 

Що ? Звідки він знає ? Що коється ? Я нічого вже не розуміюю...

   - Звідки ти знаєш на скільки я тут , і чому тоді ти сказав Зустрінемось ще ? , ти мене знав до того як побачив в літаку ? 

   - Ох серденько як багато питань , але я скажу одне ,так я знав тебе ще до зустрічі в літаку

   - Що ? Звідки ?

   - Все з часом , я думаю зараз краще щоб ти дізналась про мене щось , бо про тебе я ітак все знаю ... ( З посмішкою на обличчі Дем'ян відійшов від мене та пішов до інших ) 

Я вже нічого не розумію ... Я ніколи не любила цих всіх секретів , я хотіла знати все і зараз , але як я зрозуміла Дем'ян не спішить мені щось розповідати

   - Все нормально ? ( Питає мама коли я повернулась до них )

   - Так , все в порядку ( посміхнулась їй ) 

Я побачила що Дем'яна , за столом вже не було 

   - А де Дем'ян ? ( Шепнула на вушко Марії )

   - Він сказав термінові справи ,тому і пішов 

На годиннику вже 22;00 , які можуть бути термінові справи в таку пізну годинну ? 

Ох ці думки не давали мені заснути цілу ніч, лише під ранок я змогла заснути. Прокинулась я сьогодні дуже пізно о 11:00 , оскільки заснула сама я лише десь біля 7 ранку , ціну ніч думки лізли в голову , хто цей Дем'ян ? звідки мене знає ?

Вставши з ліжка я попрямувала у ванну , зробила догляд за обличчям , прийняла душ , оділа я спортивні сірі шорти та овеосайз футболку такого ж кольору як і шорти. Я спустилася на низ та помітила лише батька який працював у себе в комп'ютері

  - Доброго ранку, тато ( я поцілувала його в щоку ) 

  - Доброго доню , щось ти довго сьогодні спиш 

  - Та щось заснути не могла, це напевно зміна обстановки ( звісно я збрехала татові , я немогла зізнатись , що я думала просто хлопця який знає про мене все , а я про нього майже нічого )

  - А де всі? (поцікавилась я )

  - Гіоргій на роботі , тітка з мамою пішли по магазинах , а Марія в університеті. Їсти на столі , смачного