Аліна зачинила двері за собою, спираючись на них спиною. В кімнаті було тихо. Так затишно тихо, що аж хотілося вдихнути спогади з вечора ще раз.
Вона скинула пальто, пройшлася босоніж по дерев’яній підлозі, обіймаючи себе руками. Усмішка ще жевріла на її губах — спокійна, майже щаслива, така, яку не бачило її дзеркало вже давно.
На столику у вітальні щось блиснуло.
Аліна підійшла ближче. Маленький чорний конверт. Її ім’я на ньому було написане впевненим почерком — “Аліна”.
Вона розірвала край, витягла листівку. Всередині:
**"Маю для тебе ще одну умову. Не бійся. Спробуй.
Побачимось завтра. 12:00. Готуйся до нового початку.
— Арсен"**
Поряд лежала коробочка. Маленька, акуратна, перев’язана срібною стрічкою. Вона відкрила її, і побачила тоненький кулон у формі компасу. Усередині — крихітний напис:
"Якщо загубишся — завжди знайдеш мене."
У горлі знову підкотився клубок. Вперше за довгий час Аліна не відчула себе загубленою.
Вона пройшла до дзеркала, одягла кулон — і посміхнулась собі. Бо знала: цей ранок стане іншим.
#7036 в Любовні романи
#2873 в Сучасний любовний роман
сучасна романтична комедія з інтригою, блиском і краплею умовного шлюбу.
Відредаговано: 25.06.2025