РОЗДІЛ 8

Клер.

Додому я дісталася наче на автопілоті, навіть не пам’ятаю як саме. Досі не розуміла, що мені робити. Так Ерік начебто не поганий, на перший погляд, і мені хочеться дати йому шанс, але з іншого я не можу, просто не можу, це немов СТОП-КРАН. Минуле, вже не змінити і не забути, і я це знаю, але мої рани, з минулого, вони й досі дають про себе знати. Мені потрібен час, багато часу. Ну, ось навіщо я дала себе вмовити Стексам, тоді піти в той, чортовий клуб. Тепер на мою голову впав цей Ерік, будь він не ладний! І за якісь такі гріхи цікаво. Чи, може, це навпаки подарунок долі за мої страждання? Хоча, маю сумнів. Що час все покаже. І так що всі були задоволені, поки тільки дружба і не більше, хоче він того чи ні, але я на більше просто не готова, поки що не готова, принаймні зараз. 

Щоб відволіктися від цих усіх думок я швидко прийняла душ і відразу лягла спати.

Ерік.

Знову… знову вона від мене пішла. Знову втекла нестерпна дівка! Вона була першою жінкою, яка так на мене вплинула. Вона була тією, за якою, я був готовий сам бігати, хоча, як правило, всі бігали за мною. Мабуть це карма за розбиття мною серця. Мене це просто злило, що хотілося трощити все поспіль, і що вона, отак, від мене тікає. Я просто маю дізнатися, що з нею сталося в минулому. Хто її так образив, хто завдав болю. Щоб спробувати залікувати її рани, її розбите серце. Тому що тепер я просто так не зможу про неї забути. І мабуть мені доведеться залучити друзів, щоб дізнатися про неї все. Так це неправильно, але іншого вибору я не маю. Я не хочу її втратити. 

Спочатку буду з нею як друг, а потім, потім вона погодиться на більше, я це вже організую. Я завжди отримую те, що хочу, і її теж отримаю, всю її.

І наступного дня я попросив допомоги у друзів. Але вони нічим мене не порадували, окрім офіційних даних. Те, що мене цікавило, я не дізнався, але здаватися не хотів. І вирішив шукати інші шляхи для досягнення своєї мети, і таки все дізнатися..

Клер.

Я досі не могла забити те, що трапилося між мною та Еріком. Але він, очевидно, був із тих, хто переспить і пошле. А я не хотіла бути однією з тих, хто потрапив до його списку використань. Але взяти просто та забути про нього, я теж не можу. Для мене краще зовсім не бачити його. Якщо, звичайно, ці двоє знову мене в його клуб не потягнуть. Навіть якщо відмовлюся, вони приїдуть до мене і силою мене зберуть і потягнуть туди. Я сподіваюся лише на те, що Ерік знайде іншу жертву і за мене забуде. Щоб, не думати про нього я просто зайнялася домашніми справами, але це мене не надто відволікло. До вечора я вже все зробила та вирішила замовити собі піци та залягти за перегляд фільмів, і цей вечір так і пройшов.

Далі був новий важкий  довгий робочий тиждень. 

І в п'ятницю, коли я була втомлена, як вовк, і вже думала, буду в спокої вдома, і одна, у мене пролунав телефонний дзвінок. Подивившись, побачила що номер, був мені незнайомий. Ну, мало, може хтось із клієнтів, хоча в такий час, але хрін з ним, і я швидко відповіла:

- Слухаю ...... - сказала я

- Привіт Клер, це Ерік ...

- Який Ерік?

Звичайно ж, я зрозуміла який саме він був у мене один такий, але просто вирішила пограти, що не пам'ятаю його вже.

- Ерік Джефферсон ...

- ох, Ерік ....

- Вибач, якщо потурбував Клер ... але ....

Я навіть питати у нього не буду, хто йому дав мій номер, бо це на 100% зробив Метт, більше просто нема кому! От зрадник! Все тепер я точно прикінчу його шматок ідіота!

- І чого ти хочеш Ерік?

- Слухай, Клер може це дуже дивно прозвучить, але що ти сьогодні ввечері робиш?

Господи ще цього не вистачало! Фррр... знову,... щоб його!

- Дивлячись, чого ти хочеш Ерік….

- я хочу… я хочу тебе побачити Клер…..дуже… так що, приходь сьогодні в мій клуб… я буду радий…дуже,… якщо, звичайно, ти сама цього захочеш…і не маєш уже планів на вечір…

Он воно що, а цього я не очікувала, у мене навіть дар мови пропав. Правда, я не знала, що йому відповісти. Так я була не проти побачити його, але я не планувала це так скоро. І плюс я впевнена, це буде зустріч тет-а-тет без Стексів, а це не дуже добре. Тоді він заговорив першим, мабуть зрозумів, що я в шоці:

- Клер, не мовчи, ... якщо ти не хочеш, я розумію ... просто скажи це і все, щоб я знав ... і не чекав.

- річ не в цьому, що я не хочу, я не проти, просто….

- Отже, у тебе були інші плани.

- на кшталт того Ерік…

- Що ж так, це логічно, я щось відразу не подумав про це, тоді вибач, що потурбував Клер.

Господи його цей засмучений голос, йому ще б такий погляд як у кота зі Шрека, і це був би фініш, але зараз вистачило і цього засмученого і з надією голосу, що молить  про мою згоду, і я здалася. Жах, яка я жалюгідна! Самої від себе гидко! Фррр… Я сама не зрозуміла, коли сказала:

- Ерік почекай!