РОЗДІЛ 2

КЛЕР.

Через годину Крістіна, будучи трохи п’яною, вирішила потанцювати, залишивши мене сидіти однією. Я ж розуміла, що я й сама вже така й вирішила, що я хочу додому. І тут якраз прийшла подруга і я сказала:

- Кріс, послухай, я хочу додому, я сьогодні дуже втомилася, у мене був важкий день і тому я йду...

- Клер, яких нахер додому??!! Ти що зовсім з глузду з'їхала?!! Ще лише 23.00 година? Ти що, жартуєш?!

- Я просто втомилася Кріс!

- Клер ти не маленька, а доросла дівчина, о 23.00 додому, це вже занадто! Ти ж не Попелюшка! Навіть вона опівночі втекла!

- О господи Кріс, припини! Ти вже п'яна! Досить тут виставу для всіх влаштовувати!

- я не пяна!!

І тут я побачила, що до нас йдуть ці двоє і подумала:

- тільки їх ще не вистачало… господи… ну що за день… чим далі тим стає дедалі гірше….

Метт.

Ми з Еріком сиділи, пили коньяк, як я помітив, що між дівчатами щось не так, і вони явно сварилися, і знаючи їх я розумів що це погано і вирішив піти все дізнатися, і сказав Еріку:

- Ерік вибач, схоже, ці двоє щось не поділили, мені потрібно піти і все дізнатися.

- Може вони самі розберуться Метт?

- якщо вони ділять не тебе Ерік, то знаючи їх обох, гадаю, ні, особливо якщо моя сестра так реагує...

- Мене?? я так не думаю Метт, для мене ще зарано, але добре пішли, дізнаємося, в чому там справа і що відбувається.

- Так, пішли Ерік ...

І коли ми підійшли, я сказав:

- Сестричка в чому справа? Що за крики? Де бійка? Що ви вже тут не поділили, га?

- ти уявляєш ця Попелюшка втекти додому зібралася Метт, уявляєш?! У такий час!! Це ж взагалі жах!

- Попелюшка? - посміхаючись, сказав Метт

- Так! А хто вона, якщо вона каже що, нібито дуже втомилася і хоче додому о 23.00 годині?! аа?? Ну ось ХТО?

- ага, точно, Попелюшка, тільки ось проблема, кришталевої туфельки немає і принца… яка жалість… жах…. - із сарказмом сказала Клер

А Ерік у цей момент з усмішкою подивився на Клер, і я розумів, що не просто так, і він сказав:

- якщо що можу я допомогти з цим усім… ну я зараз про туфельку та принца… це для мене не проблема…

- ні дякую!! - Відповіла зло Клер

І я продовжив:

- Так Крістина заспокойся, я зараз все вирішу! Тільки не кричи ти так! Бо людей розлякаєш!

- Гаразд! – сказала Христина

- і так Попелюшка.. - і я звернувся до Клер

- Заткнись Метт!  не Попелюшка я!

- Гаразд, я зрозумів, а тепер серйозно Клер, що таке? Що не так? Чим ти незадоволена?

- я просто втомилася і хочу додому, це був жахливий та довгий день, і я справді хочу додому, одна! Чуєш Метт – ОДНА! І ЗАРАЗ!

- Гаразд, Клер, я зрозумів, я поговорю з Кріс, і заспокою її, але ти точно сама дістанешся додому?

- Звісно, Метт, це не проблема ...

- тоді гаразд….

І тут сказав Ерік:

- я можу доручити своєму особистому водієві її відвести додому Метт, якщо ти хочеш… і так, ти точно знатимеш, що вона безпечно і без проблем, доїде додому

- Не треба Ерік, я сама чудово і на таксі дістануся! Не варто таких турбот... - відповіла Клер

- Тоді може, я можу хоч таксі тобі викликати? Хоча б так Якщо ти згодна на це? – сказав Ерік

- Еріку, не змушуй її, якщо вона не хоче ..., не потрібно ...

- Почекай Метт, взагалі-то, я не проти цього.  Якщо хоче, нехай викликає таксі, це мені дуже заощадить час і не доведеться довго чекати приїзду таксі а так зразу вийду і в машину - відповіла Клер

- ось як?

- Так, Метт.

- Ну як скажеш Клер ... тоді я більше не втручаюся, в твої справи далі вирішуй сама подруга ... - Відповів я

- дякую Метт ...

Мене це, щоправда, здивувало. Клер, що захворіла? Чи все з її втомою  так погано? Вона б ніколи на це не погодилася, а тут таке… Мене це трохи лякає навіть… Тоді задоволений Ерік взяв свій смарт і сказав:

- Тоді я зараз ... - сказав Ерік і відійшов, а я сказав:

- Значить так, будеш вдома, подзвони мені Клер, гаразд? Ти ж знаєш, я буду хвилюватися за тебе.. поки не знатиму, що ти точно вдома і з тобою все добре!

- добре Метт, я подзвоню, обіцяю, і ще доглянь за нею ... ти ж її знаєш ... зараз за нею потрібен нагляд ... - сказала Клер

- Звичайно, могла б і не просити, вона, як ні як моя сестра Клер. І це мій обов'язок її доглядати...

- знаю, але все ж таки, дякую Метт ... .за все ...

- звичайно Клер .. ми ж друзі ... - відповів я

- так ...

І я вирішив обійняти її на прощання.

Клер.

І він мене міцно обійняв і поцілував у щоку, і тут до нас підійшов Ерік і сказав:

- Клер таксі чекає...

- Дякую….

- я тоді проведу тебе. – відповів Ерік

- Гаразд ... - відповіла я

І я посміхнулася Метті і помахала рукою, і ми пішли. Ішли ми весь шлях на двір, мовчки, я хотіла якнайшвидше поїхати. Коли ми вийшли на двір, там правда було вже таксі, що ж оперативно. Він, мовчки, відчинив мені пасажирські двері, і потім, подивившись на мене, сказав:

- Прошу Клер ...

- дякую Еріку ...

- я, правда, був дуже радий знайомству з тобою Клер… познайомитися з подругами Метта, це завжди приємно… особливо якщо вони такі красуні…

- Ну, дякую, я теж Ерік ... я теж ... була рада знайомству ...