Розділ 14

як тільки я прийшла в школу, я побігла в наш клас. оглянулася приміщенням в пошуках Давида, не було.. може затримується, або вже його вже немає..

початок першого уроку, я сиджу дивлюсь на двері очікуючи Давида.. немає, його немає. тут я бачу повідомлення від тата

татусь: квітко, я говорив з Давидом. з ним все добре, я зараз заберу його до нас. сьогодні в школі його не буде. гарного дня)

Камелія: дякую, що повідомив. я місця собі не знаходила. попіклуйтеся з мамою про нього будь ласка, я вас дуже сильно люблю<3 

я полегшено зітхнула, з Давидом все добре. він живий і скоро буде вдома..

ВІД ЛИЦЯ БАТЬКА КАМЕЛІЇ (Денис)

коли квітка пішла в школу, я знайшов геолокацію Давида. я не пов'язаний з чимось незаконним чи нелегальним, але місцевість таких людей знав непогано.

я пішов зібрався, взяв зброю на всякий випадок і поїхав у потрібному мені напрямку. вже через 40 хвилин я зупинився біля старого, аварійного будинку. я зайшов у нього, помітив ржаві великі двері, я відкрив їх пролунав противний скрип. там були сходи, я спустився ними і опинився в підвалі, сидів зв'язаний Давид і якийсь бугай біля нього, який підняв руку ще для одного удару. обличчя Давида було все в крові і царапинах

 - не смій! - крикнув я, чоловік глянув на мене і відійшов від хлопця

 - Балюк? - коли я побачив його обличчя то моєму шоку не було меж

 - Бойко? - я не міг рушити з місця, мій колишній однокласник тримав у підвалі мою дочку і її хлопця 

 - ти, що тут робиш?

 - я приїхав забрати хлопця моєї дочки, яку ти теж тримав в цьому бридкому підвалі - я зробив крок до нього

 - ти образив мою дочку, її хлопця. ти хоча б розумієш в що ти вплив, Коль? - лукаво усміхнувся

 - я..я не знав, що та дівчина твоя дочка, а Давид її хлопець. забирай його

 - ніі, не так просто. ти повернеш всі гроші Давиду які він заплатив коли вирішив попрощатися з гонками, хоча він не повинен був цього робити. ти закриєш свою помийку і зникнеш з цього міста, або зникнеш ти. я вбити тебе готовий тут за переживання і сльози моєї дочки - він відійшов від мене

 - я все зроблю, тільки не вбивай мене. у мене ж сім'я, як же вони без мене

 - та їм тільки краще буде без тебе! ти взагалі як посмів дівчину в підвалі тримати?! - я вдарив його в ніс, він впав на підлогу і схватився за ніс. я пихнув його ногою і підійшов до Давида і розв'язав його. я кивнув йому, щоб виходив звідси, він так і зробив. 

я підійшов до Миколи і взяв його за щелепу

 - ще раз дізнаюсь про подібне, тобі не жити. зрозумів мене?! - він нервово закивав головою, я відпустив його і пішов за Давидом.

я сів в машину і глянув на Давида

 - Денис Іванович, дякую вам. якби не ви, я б напевно на тому світі був вже - він відвів погляд

 - дякуй Камелії, що розказала мені. тобі треба було відразу мені про все розповісти. зараз поїдемо додому і Ніколь обробить тобі лице - я завів машину і ми рушили з місця

 - я не хочу, щоб Камелія мене бачила з таким обличчям

 - хлопче, вона закохана в тебе. якщо тебе не буде у нас вдома, то вона сама тебе знайде. - він промовчав, розумів, що так і буде

коли ми зайшли в будинок, ми зайшли у вітальню

 - кохана, ти де? - тут спустилася Ніколь і підійшла до нас. я поцілував її

 - боже, любий. що з ним?? - вона сіла біля Давида

 - те, що і казала Камелія. я дуже вчасно опинився там. - я кивнув Ніколь і ми відійшли на кухню

 - Ніколь, люба моя, оброби йому обличчя будь ласка. Камелія повернеться через 5 годин, а він сидить з таким обличчям 

 - добре любий, не хвилюйся. але Камелії потрібно сказати правду

 - це нехай вони з Давидом говорять - вона кивнула, взяла аптечку і пішла до Давида.

ДОРОГІ ЧИТАЧІ, ВІТАЮ ВАС З НОВИМ РОКОМ!!🫶🏻 

БАЖАЮ ВАМ ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО І ГОЛОВНЕ МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ. ВСІХ ОБІЙМАЮ 🫶🏻🩷