Глава 1

• Чи є тут поблизу зоокрамниця?
• У тебе домашній улюбленець?
• Я класична холостячка з кішкою, - зніяковіло відповіла дівчина, - а в неї їжа закінчилася.
• Зараз подумаємо.

Вони доїхали до ближчого супермаркету. Жінка тут загубилась, розгубилась та хотіла піти. Збігти.  Але не змогла. За спиною відчувалась впевненість сильного чоловіка, який не давав звернути з того шляху, який він обрав. Ввічливі руки її направляли та підказували, куди йти. Уважні очі шукали, де можна знайти корм для її кішки. 

Вони ходили супермаркетом крізь полки з яскравими овочами і блискучими фруктами, суворими йогуртами та грайливим алкоголем, вугіллям для барбекю з помаранчевими боками та товарами для дому на будь-який смак. Тут були і капці, і дитячі книжки, як у неї на роботі, і маленькі подушки, які кортіло помацати і купити. Зошити, іграшки, неприроднього кольору квіти.

Нічого схожого на товари для тварин вона не бачила і хотіла втекти з цього балагану. По дорозі хлопець взяв дві пляшки темного пластику з якоїсь з полиць. "Пиво," - розчаровано промайнуло у дівчини в голові. Якось дивно брати пиво в пластикових пляшках у такій кількості, коли людина за кермом. Да і не виглядав він поціновувачем дешевого напою.

Вона хотіла провалитися крізь землю, вити або щось розтрощити, аби вийти з цієї дурної ситуації. Вона вся така принцеса і він з двома пляшками пива в пошуках кошачої їжі! Ця фантасмагорія засмучувала жінку.

Це було їх перше побачення! В супермаркеті! Дівчина одночасно гнівалася і бентежилась, розгублені очі займали пів обличчя. Вона виглядала абсолютно беззахисною і гарненькою, почуваючись при цьому повною дурепою. Сама створила таку дурну ситуацію. Хто ж знав, що він потягне її за кошачою їжею в супермаркет. До цього дня вона і не підозрювала, що для котів продають корм десь іще, окрім спеціалізованих крамниць.

 Вони нещодавно познайомились.  Банально на вулиці. З нею часто таке відбувається. Яких тільки див не трапляється так буденно! Наприклад, побачення, яке починається з сумісного походу по магазинах.  Як пропонують жіночі журнали в якості тесту на сумісність пар. І нехай це тільки похід за їжею для кішки. Той ще квест!

Вона вже два тижні була на новому місці і в новому місті роботи. Треба було навчитись багатьом речам, які їй не доводилось раніше робити. Набирати та навчати персонал, проводи співбесіди та консультації. Без постійної присутності директорки вона поки що ніяковіла, почувалася невпевнено.

 Потроху звикала до нових обов'язків і місцевого клімату. Підвищена вологість зводила з розуму, їй було важко дихати, казна що робилося зі шкірою та волоссям. Їй здавалося, що у неї передозування киснем! В мегаполісі не було стільки дерев на один квадратний метр міста і вміст повітря не викликав довіри. Але там вона звикла дихати вільно. Тут організм робив маленькі зверхні вдихи та видихи, пристосовуючись до нормального вмісту кисню і чистоти повітря. Вона почувалася опудалом без нормальної зачіски та макіяжу. До вологості також приходилось звикати. І жінка не була певна, що це їй вдасться.

Зранку тут міг бути туман, потім виглядало сонце, яке змінювалось дощем і все це закінчувалось прохолодним вітром. Ці чотири стани природи дівчину надзвичайно дратували. Вона ніколи не знала, як вдягтись і що взувати зранку, щоб впродовж дня було зручно. Так і навчилась комбінувати гумові чоботи з вишуканими сукнями. І завжди з собою кофтина. Тут було прохолодно як для кінця липня.

Того дня погода була напрочуд чудова. У її казкову замріяну фортецю зазирнуло вранішнє сонце. Вона мрійливо мружилась у променях, нарешті зробила записи у щоденнику. Потанцювала - був один рух, який ніяк не вдавався. І в доброму гуморі зібралася на роботу. Вистачило натхнення навіть на сніданок в маленькій кухні. Впродовж дня було тепло і без опадів, надвечір стало трохи прохолодніше, але все одно приємно і сухо.

Шкіра та волосся адаптувалися до місцевої вологості і можна було зробити макіяж. А це іще один плюс, щоб зробити день прекрасним! До того ж вже був час отримати зарплатню. Тож дівчина ввечері після роботи прогулювалася по магазинах. Їй підказали місцевий супермаркет зі звичним для неї асортиментом продуктів харчування.

Купила на сніданок гранолу з йогуртом і якісь дрібниці, пройшлася по всіх відділах, вивчаючи пропозиції. Їй не вистачало знайомих крамниць та асортименту товарів. Вона трохи сумувала. Зайшла до крамниці з жіночою білизною улюбленої торгової марки. Ще один плюс до скарбнички гарних подій. Довго видивлялася, що пропонують, із насолодою перебирала та приміряла тендітні вироби різноманітних кольорів. І продавщиця приємна, професійна. Тож жінка вийшла з двома коробками ніжно-жовтого мереживного щастя.

Настрій поліпшився. Дівчина йшла, посміхаючись сама собі. Її надихав її сьогоднішній образ в тому числі: чорна сукня з рукавами три чверті та широкою спідницею вище коліна, з мереживним оторенням, босоніжки на невисоких підборах, чорні зі сріблом, і улюблений сірий капелюх із короткими полями. Вона собі подобалась і її навіть не бентежило, що об'ємний білий пакет з крамниці аж ніяк не пасує до вбрання.

Ліниво рушила до переходу. Це було дивовижно, але переходи чисті, не розмальовані нічим, і в них був досить нейтральний запах, непритаманний підземкам. Замріяна, щаслива випливла на гору по бетонних сходах і продовжила рух далі вздовж головної вулиці міста повз своєї улюбленої майстерні шоколаду. Ще одна цікава особливість кав'ярень у центрі міста: майже всі вони були з великими  вікнами і вона насолоджувалась видом на зелений парк, розташований посередині проспекту, в кожній з них.