От і всі шматочки цієї недоладної мозаїки стали на своє місце подумалося Ганні. В той день вона дійсно зустрічалася з колишнім. Тільки звісно не для якихось інтимних стосунків. Просто потрібно було вирішити питанням з аліментами, про які цей негідник весь час і забував. От і вийшла «жвава» розмова в кав’ярні. А цей дурник побачив їхню зустріч, безпідставно приревнував і так все напартачив.
Та щось прояснювати все це Михасю Ганна в цю мить не стала. Навіщо? Вони й так зараз повертаються в рідне село. І гарантовано незабаром ще там зустрінуться та відверто порозмовляють вияснивши все. А ще кілька днів і прийде чарівне Різдво й неодмінно зробить їм обом якийсь приємний подарунок.
Сама жінка і досі безумно закохана в цього нерозумного хлопчака, то ж й постарається більше ніколи його не втратити через всякі дурнуваті непорозуміння. Вона знає яке бажання загадати на першу зірку Святвечора, і вірить що новонароджений Господь почує її прохання і навіть незважаючи через таку довготривалу розлуку зробить так, що вона з Михасем все ж будуть разом назавжди.