6

Відірвавшись від нелегких споминів жінка зі здивуванням відзначила, що їхній мікроавтобус чомусь стоїть в довгій колоні різномастих автомобілів. На її запитання про причину зупинки, шофер «буса» невдоволено хмикнув і пояснив, що така велика черга виникла по вині митників на прикордонному переході. А ще додав, що чекати напевне доведеться довгенько і порадив трішки розім’яти ноги та сходити в неподалік розташовану кав’ярню.

Ганна прислухалася до цієї поради, і хоча надворі неприємно мжичило, рішуче вибралася з затишного салону. До запропонованої водієм забігайлівки було рукою подати тож вона навіть не встигла сповна відчути всі погодні «принади» останніх днів грудня. В приміщенні придорожньої кав’ярні панувала гамірна атмосфера, і хоча люду тут зібралося чимало жінка все ж зуміла знайти для себе вільну місцину. Там, чекаючи на замовлену каву вона непомітно для себе знову занурилася в спогади про те що тоді сталося.

Хоча згадувати вже особливо й нічого. Просто одного «чудового» вечора Михась не прийшов додому. Не з’явився він і на другий день, і на третій… Телефон хлопця вперто не відповідав, ніхто нічого достеменного про його місцезнаходження не знав… Тільки на четвертий день Ганна випадково дізналася, що парубок несподівано розрахувався з роботи і зник в невідомому напрямку. Без всяких пояснень. Не прощаючись. Не попередивши ні її, ні своїх рідних і друзів. Чому так зробив? Навіщо? Куди так раптово подався не сказавши і слова близьким?

Від цих питань вона ледь не збожеволіла, однак відповідей на багатьох з них не знайшла й по сьогодні. А тоді були тривоги, переживання, образи й сумніви. І всяке дурне та непотрібне, що частенько лізло їй в голову. Ганна шукала і не знаходила свої помилки і провини, які можливо стали причиною такого незбагненно вчинку юнака. Жінка з болем в серці відганяла думки про те, що парубок міг знайти собі іншу, набагато молодшу і красивішу за неї. Вона надіялася на краще і вірила що мине зовсім небагато часу як коханий Михась повернеться в її обійми.

Однак злітав тиждень за тижнем, а сподіванням Ганни не судилося справдитися. Парубок не з’являвся, не давався чути, безслідно зник так наче його ніколи й не було в її житті. І тільки брудні слухи, які розповзалися по селі чорними хмарами, час від часу нагадували їй ту спекоту втрати і біль самотності які вона відчувала. Ще б пак, це ж вона розпусниця спокусила молодого хлопця. Хто б сумнівався що завдяки її легковажності Михась забув про всі правила і звичаї. І вже точно саме вона зіпсувала все майбутнє життя хлопця, його прийдешнє щастя і вже точно неперевершене майбуття. Тільки без неї…

Ганна ніколи не перечила тим пліткам. Їй було неприємно це чути. Вона чекала на свого коханого. А коли врешті-решт збагнула що все намарно, прийняла ще одне доленосне рішення для свого життя. Тим паче, що життєві ситуації наче навмисне підштовхували її до цього вчинку. Старша донька збиралася поступати в університет, молодшу чекав бурхливий випускний. Коштів катастрофічно не вистачало. Рішення було одне і вона вже давно про нього думала – податися закордон на заробітки…