Глава 2

  Настав день від'їзду, і всі друзі та знайомі прийшли проводжати Аду. Вони обіймали її, бажали щасливої дороги і успіхів. Її найкраща подруга сказала:

 - Тільки дзвони нам та будь обережна.

 - Добре, тільки не плач, - відповіла Ада, обійнявши подругу.

  Вона ще раз обійняла всіх, хто прийшов її проводжати, і вирушила до зали очікування. Час тягнувся нескінченно довго. Нарешті, через три години оголосили, що літак з номером 139 готовий до посадки. Ада схопила свої валізи і помчала до літака. Весь політ Ада дивилася у вікно, не засинаючи. Вона думала про те, що чекає її в Китаї, про можливості, які відкриються перед нею, і про друзів, які залишилися вдома. Її серце билося від хвилювання, але вона знала, що цей крок необхідний для її мрії.

  Рано вранці літак приземлився, і Ада прилетіла в Шанхай. Її зустріла дівчина, яка буде її менеджером та допомагатиме їй.

  - Привіт, мене звуть Сяо, я буду тебе супроводжувати, - привіталася дівчина.

  - Дуже приємно, я Ада, - відповіла вона з усмішкою.

  Ада та Сяо швидко знайшли спільну мову. Сяо допомогла їй з багажем і пояснила, як будуть проходити наступні дні. Їм належало відвідати різні місця, пов'язані з конкурсом, і підготуватися до прем'єри серіалу. Шанхай вразив Аду своєю красою та величчю. Вона захоплювалася високими будівлями, яскравими вогнями та атмосферою великого міста. Сяо показала їй найвизначніші місця та допомогла адаптуватися до нового середовища.

  Перший день пройшов у знайомстві з містом та організаційними моментами. Ада відчувала легке хвилювання, але також була сповнена рішучості та натхнення. Вона знала, що цей шанс – її можливість показати світові свій талант і здійснити свої мрії.

  Наступні дні були наповнені репетиціями та підготовкою до виступу. Ада ретельно працювала над своїм номером, враховуючи всі поради, які давала Сяо. Вона знала, що це виступ може стати вирішальним моментом у її кар'єрі. Сяо підтримувала її на кожному кроці, допомагала з костюмами та технічними моментами. Вони стали справжньою командою, і Ада відчувала, що не одна у цьому новому і незнайомому світі.

  День прем'єри наближався, і Ада відчувала, як напруга зростає. Вона була готова до цього моменту все своє життя і не могла дозволити собі зазнати невдачі. Її друзі з України постійно писали їй, підтримуючи її та надихаючи на нові звершення. Вона ділилася з ними фото і відео з репетицій, розповідала про свої враження та переживання.

Одного вечора, коли репетиції були закінчені, Сяо запропонувала Аді сходити в караоке, щоб трохи відпочити і розслабитися. Ада з радістю погодилася. Вони вибрали затишне місце, де можна було співати, сидіти та спілкуватися. Дівчата веселилися, співали улюблені пісні та насолоджувалися вечором. В один момент, між піснями, Ада спитала:

  - А що за серіал? У репетиціях не було зазначено назву.

Сяо усміхнулася:

  - Точно, це серіал під назвою "Казкова балада".

  - "Казкова Балада"? - перепитала Ада. - Це той, де грає Вейн Гуань?

  - Так, саме так, - відповіла Сяо. - Ти знаєш цього актора?

  - Ну, як сказати... Так, бачила його в кількох серіалах. Він дуже милий, - сказала Ада з усмішкою.

Сяо розсміялася:

  - Так, він дійсно дуже популярний і талановитий. Він буде на прем'єрі, тож у тебе буде можливість зустрітися з ним.

  Ада відчула хвилювання і радість одночасно. Вейн Гуань був одним із її улюблених акторів, і думка про те, що вона може познайомитися з ним особисто, додавала їй ще більше натхнення.