
Найбільше на світі Аделя боялася... ні, не темряви і не страшних казок. Вона до нестями боялася... зубного лікаря!
— Та що ж тут страшного? — здивуєтесь ви. — Є ж набагато жахливіші речі! Наприклад, павуки, дракони чи монстри у шафі!
Але для Аделі не існувало більш моторошного місця, ніж кабінет стоматолога. І одного дня її найстрашніший кошмар... здійснився.
— Аделю, сьогодні ми йдемо до лікаря Зуба, — сказала мама лагідно, але твердо.
— Ой-ой-ой... — зітхнула Аделя. — Тільки не до стоматолога!
Цукерковий монстр
Пан Зуб був відомим дитячим лікарем. Він лікував усмішки хлопчиків і дівчаток, щоб вони сяяли яскравіше за зірки. Але Аделя була впевнена, що за дверима його кабінету коїться щось дуже... загадкове!
Як тільки вони зайшли до стоматології, Аделя почула:
— Бррррр! Вжжжжж! Дзинь-дзинь!
Дівчинка здригнулася.
— Ну от! Я так і знала! Це не звичайний стоматолог! Він точно ховає тут... ЦУКЕРКОВОГО МОНСТРА! Чуєш, як він скрегоче зубами?

Мама підняла брови:
— Кого-кого?
— Ну, цього... хитрого цукеркового монстра, який живе у шафі лікаря Зуба! — пояснила Аделя.
— І що він там робить? — поцікавилася мама.
— Їсть цукерки! Щодня пан Зуб годує його карамельками, вичісує з шерсті льодяники і лагідно кличе — Цукерчик!
— І що ж тут страшного? — запитала мама.
— Як це що?! Він же ніколи не ділиться солодощами! Це ж справжнє випробування для дітей — дивитися, як хтось їсть цукерки і не пропонує тобі жодної! — пояснила Аделя.
Крокозуб із зеленим хвостом
Аделя склала руки на грудях і замислилася.
— А що, як пан Зуб — не лікар, а... КРОКОДИЛ?
— Ого! Справжній крокодил? — зітхнула мама.

— Так! Великий-превеликий, у білому халаті та з лікарською шапочкою! Посадить мене Крокозуб, тьфу... тобто лікар Зуб, у крісло та скаже: "Розкрийте свою пащу і скажіть АААА!" Від страху я навіть не зможу поворухнутися, бо не кожного дня зустрічаєш зубного лікаря із зеленим хвостом.
— І що далі? — сумнівалася мама.
— А далі він скаже, що мої зуби замалі і треба відростити справжні крокодилячі ікла! — запевнила маму дівчинка.
Мама здивувалася:
— А хіба тобі потрібні крокодилячі ікла?
— Ото ж бо й воно! Аделі потрібні маленькі акуратні зубки, як у звичайної дитини, щоб усміхатися, а не гострі ікла, щоб ловити рибу!
Супергерой у червоному плащі
— Хоча... А що, як пан Зуб — справжній супергерой? — замислилася Аделя.
— Ой! І яка ж у нього суперсила? — спитала лагідно мама.
— Він рятує зуби від каріозних лиходіїв! — промовила дівчинка. — Аж раптом на нього нападе загін злих мікробиськ, які хочуть захопити всі дитячі зубки у світі!

— І що тоді? — поцікавилася мама.
— Будемо власноруч їх ловити та зв’язувати велетенською зубною ниткою. Потім перевиховувати цих невгамовних лиходіїв: лоскотати їхні животи суперщіткою, поливати м’ятним ополіскувачем та вичісувати зубними йоржиками. Монстрики дуже тендітно ставляться до своїх зачісок, а ще бояться лоскоту — тому можуть луснути від сміху!
Так Аделя та пан Зуб урятують цілий світ від каріозних лиходіїв!
Мама засміялася:
— Отже, пан Зуб — рятівник?
— Так! І тепер жодна дитина у світі не боятиметься стоматологів! — вирішила Аделя.
Капітан Грізний Зуб
— А може, пан Зуб зовсім не стоматолог! Він справжній пірат — гроза морів та океанів!
— Навіть не віриться, — посміхнулася мама. — І що він робить?
— Капітан Грізний Зуб мандрує морями зі своєю Зубною Картою Світу і шукає загублені молочні зубки. Він збирає всі Зубки у Скриню, та зберігає їх як найдорожчі скарби. Вони можуть зберігатися де завгодно — у банці з-під джему або в шкарпетці під ліжком! — пояснила Аделя мамі.

— Тільки найсміливіші мандрівники з відважним серцем зможуть зібрати цілу скриню молочних перлин! — вигукнула дівчинка, немов справжній морський пірат. — Тому я вирушаю разом із капітаном Грізним Зубом у мандрівку морями.
— На палубу, команда! Підняти вітрила і гайда на пошуки коштовних молочних зубів! — гукнула Аделя.
Чарівний лікар-фей
— А може, він взагалі... ЗУБНИЙ ФЕЙ? — замислилася Аделя.
— Фей? Як у казці? — зітхнула мама.
— Авжеж! У нього є чарівні крильця і велетенська зубна щітка. Він зберігає всі дитячі молочні зубки і оживляє їх чарівним пилом, — промовила дівчинка.
— І що, зубки говорять?
— Ще й як! Вони скажуть фею, що я їх не дуже добре чистила, годувала тільки цукерками і не хотіла показувати лікарю...

— І що тоді?
— Пан Фей похитає головою та скаже: "Прошу на вихід, пане та панове молочне товариство зубів!" Вони втечуть і підуть шукати нову господиню! А я залишуся без зубів, як бабуся Люся! Оце вже справжній жах! — похитала головою дівчинка.