Глава сьома

Дмитро, Ліраєль та її батько Алдарион сиділи разом в окремій кімнаті. Коли вони прийшли до цього будинку,їм одразу було дано все необхідне,для того щоб відпочити на набратися сил. Як потім виявилося,той чоловік якого вони зустріли у селищі,після зустрічі попрямував прямісінько у місто. Як він сказав,коли його спитали чому він не пішов разом з ними:
- Знаєте я звик довіряти людям. Але інколи краще перевірити. Так я на той час відчув у вас доброту та добрі наміри,але цього замало,щоб вирушити разом в таке місто,де засіли люди Хитрого Змія та той слуга Несучого Хаосу. Коли ви дісталися до міста,та натрапили на трьох людей банди,я був шокований тим що побачив. Коли все скінчилося,я непомітно побіг до домівки та розповів про вас усім хто тут знаходився! Ось чому ви тепер серед нас.
  Цьому чоловікові не треба було багато розповідати. Бо Дмитро та Ліраєль все добре і так розуміли. Ці люди багато пережили жаху,та зустріти двох незнайомих йому людей серед руїн рідного селища було дуже не схожим на диво. Тим паче коли ці самі люди вийшли також серед загадкового порталу. Всі ці нюанси зіграли певні аспекти у перестраховці,перш ніж почати довіряти.
Коли вони разом всі поїли,хозяєва будинку виділили для них окрему кімнату. В цій кімнаті якраз було три ліжка,один великий стіл,та по колу стояло три стільці. Саме те що зараз було їм необхідним. Зайнявши кімнату, Ліраєль одразу зайняла місце на ліжку,її батько пішов по такому ж прикладу, тільки Дмитро як зайшов до кімнати,сів на стілець,та звернувся до Алдариона:
- Пане Алдарион! Я не можу зрозуміти тільки одного. Там на галявині,ви сказали що вирушили на пошуки правди. Тому що Несучий Хаосу тепер справді почав діяти,можна було зрозуміти по тому випадку,що його люди,а точніше одна людина яка навела тих моторошних істот,зруйнувало селище. Які ще таємниці можна було шукати,раз вас занесло сюди? Може поділитися своїми намірами та спостереженнями? 
Алдарион лежав на ліжку. Його білосніжна одежа була бездоганною,якщо не вважати того,що після того як його катували люди з банди Хитрого Змія,вона була помятою. Але дивлячись на його обличчя,можна було сказати що воно мало величний спокій. Він так повільно підбирав слова, тільки по руху губ можна було зрозуміти,що він пошепки перебирає варіанти відповіді,та згодом він відповів:
- Ти як завжди потрапив у ціль Дмитро. Доречі твоє ім'я на ельфіїському звучить як Дмітрієль. Можна я буду тебе так звати? Бо насправді мені важко вимовляти імена,які не відносяться до нашого роду! Тільки не ображайся! Але ти дійсно правий. Коли ти потрапив до нашого світу,я вже знав наперед,те що пророцтво казало, обов'язково збудеться,це було лише справа часу. Після той наради,коли я дозволив тобі залишитися,я сподівався на такі події,які з нами трапилися. Але є дещо,що пов'язане з самим Несучим Хаосу,точніше з тим місцем,де він зараз володіє. Таємниця в тому,що є легенда. В якій говориться про минуле того царства,та що існує багато артефактів,які розкидані по іншим світам. Ось я і вирушив знайти хоч якусь копію цієї легенди. Я думав що в цьому місті у бібліотеці я зміг би хоч щось знайти. 
  Ліраєль почувши цю розмову, одразу піднялася з ліжка,та опершись на стіну,стала уважно слухати. Дмитро помітив як в її очах,знов запалала цікавість до невідомого та загадкового. Вона сиділа так тихо,та було враження,що дівчина зараз намагається згадати щось дуже важливе,але втома давала про себе знати,тому що згодом дівчина взялася руками за голову. Дмитро співчував їй,він теж був дуже стомленим,та ця пригода з людьми Хитрого Змія забрала в нього багато сили. Але те що розповів Алдарион,наводило Дмитра на дуже погані думки,що від них тепер по всьому тілу побігли мурахи.
- Тобто,якщо вірити цій легенді,то в багатьох світах є артефакти,які Несучий Хаосу теж буде шукати? Так це ж тепер стає зрозумілим,для чого йому це зіткнення світів. Як я розумію, точніше коли я жив у своєму світі,то багато читав книжок,якщо такий володарь з жагою до влади,знайде артефакти,які йому дадуть повноцінну владу та силу,він не перед чим не зупиниться поки не знайде свого! - якось раптово згадав Дмитро. Та сказав своє припущення щодо цієї новини.
Алдарион посміхнувся коли вислухав Дмитра. Та подивившись на свою доньку,яка вже встала та сіла поряд з Дмитром,слухала це ще більше уважніше. Тоді він сів у своєму ліжку,та відповів хлопчині:
- А я дивлюся ти у своєму світі був дуже начитаним Дмітрієль! Але як би прикро не було,те що думають дивом написаним у книжках,в інших світах стає реальністю. Ти правий,якщо він якось дізнається про ці артефакти,тоді він почне руйнувати світ за світом,поки не знайде їх. А якщо йому не завадити,тоді отримавши велику силу,він стане могутнім тираном,який буде намагатися зломити волю кожної живої душі. Тому я і хотів знайти хоча б частку легенди,щоб можна було хоча би уявляти на що вони схожі. 
Ліраєль подивилися спочатку на Дмитра здивовано,вона була вражена тому що вона тільки що про нього дізналася. Потім вона подивилася на свого батька,той сидів та посмішка не зходила з його обличчя. Немного подумавши,вона теж долучилася до розмови:
  - Тоді виходить,що все що відбувається,це якось між собою пов'язане. Це нагадує те ведіння,що було до цього у ... - Вона подивилася на Дмитра,та посміхнулася йому,та продовжила: - у Дмітрієля,тоді він побачив все що було з тим селищем,та батько він бачив твоє обличчя там. Саме завдяки цьому,ми опинилися тут. І якщо я зрозуміла правильно,всі люди цього Хитрого Змія та того хто володіє істотами, знаходяться теж тут. Тоді це місто,якщо Несучий Хаосу дасть наказ,теж буде знищений?
Алдарион подивився на Дмитра. Те що він почув від доньки його навіть не здивувало,навпаки він тепер відчував до хлопця повагу та вірив,що з цим хлопцем його дочка буде в безпеці. Потім він подивився на доньку,подумав,та відповів:
- Я теж прийшов до такої думки. Так,коли я був у тому селищі,я побачив на що здатні ті істоти. А цими істотами керувала одна людина,я навіть уявити не можу,що буде,коли Несучий Хаосу почне насправді надсилати хаос. Там будуть не тільки такі істоти.
  Дмитро та Ліраєль дивилися на Алдариона з з розумінням. Він і сам не хотів уявляти,що за допомогою цих створінь,чекає на інші світи. Якщо маленьке селище було зруйноване та спалене,то чим більше місто,тим більше будуть зруйнування. А що більше лякало, скільки буде жертв,коли люди Несучого Хаосу почнуть свої втілення.
  Алдарион дивився на дітей,він бачив,як після його слів Дмитро та його дочка замислилися. Але вони усі були виснажені,тому він одразу сказав їм:
- Завтра будемо все вирішувати. А зараз нам насправді треба відпочити усім. З напруженими думками,ми не зможемо ні чого зробити. Коли розум буде ясний,тоді і рішення приходять свіжі. - Сказавши це, Алдарион підтвердив свої слова,що повернувся до стіни.
  Дмитро та Ліраєль послухалися батька. Вони не поспішаючи лягли до ліжка. Кожен з них відчував на собі втому,але знаючи те що чекає їх надалі,не давало спокою. Лежачі на ліжку,Дмитро постійно крутився,сотні думок блукали у його розумі. Він знав що Ліраєль це відчуває та може почитати його думки. Але це було зайвим,вона теж думала такяк і він.