Глава восьма

Вся банда та Зеф підійшли до воріт селища. Коли їх побачили люди,то вони кинулися в різні сторони. Ворота одразу перед ними зачинилися не даючи змоги потрапити у середину. Але як побачив Зеф,банду це не зовсім здивувало. Бо кожен з них стояв мовчки,посміхаючись вони чогось чекали. Головний банди зовсім відвернувся від воріт,немов це не турбувало його.
  Вони стояли так довго,люди в селище як помітив Зеф бігали туди сюди. Але якогось дива від цього зовсім не було. Кожна людина дивилася на них з таким поглядом,немов вони принесли жахливу хворобу до них. В кожному погляді у селян читалося злоба,вони дивилися так,що дай їм зараз зброю,вони кинуться на банду не дивлячись ні на що.
Через деякий час очікування,ворота знов відчинилися, тепер серед воріт зьявиллося гірстка людей. Деякі з них були озброєні,хтось ніс і руках арбалет,інший тримав на поготові меч та сокиру, тільки двоє похилих людей були серед них без зброї. Вони разом стали біля воріт,та дивлячись на банду,самий похилий почав говорити:
- Вітаю вас Банда Хаосу! Особливо вітаю вашого головного,Хитрого Змія! Але я не розумію,як ви наважилися прийти сюди знову? Ми вам давно сказали,що нічого не будемо вам виплачувати! Той факт що ви колись були серед нас,не дає в цьому переваги. Ви самі винні в тому,в якому становище ви зараз живете.
Зеф стояв та спостерігав за цим у стороні. Він побачив обличчя Хитрого Змія,коли той старик з селища почав говорити. Він повернувся у весь зріст,та повільно підійшов прямісінько до воріт. Коли старий завершив свою промову,він як полюбляв почав відповідати,його голос лунав як шепот:
- Твої вітання не допоможуть старий! Я би сказав що знов радий тебе бачити,але вибачайте не можу сказати це відверто. Щодо того,що ми самі винні,то на це я скажу так: навпаки,це ви винні в тому,що ми тепер так жевемо,як би ви себе вели як нормальні керуючі селищем,то до такого би не дійшло. Ми будемо приходити сюди до тих пір,поки не повернемо те що ви в нас відібрали.-сказавши це, Хитрий Змій знов відвернувся,та підійшов до своєї банди.
Слухавши це,Зеф одразу відчув щось знайоме в цих обставинах,він теж завдяки такому відношенню став на шлях космічного пірата,та тепер за позовом розбагатіти,він опинився у цих нових для нього світах. Та начебто у відповідь на його думки,той старик з селища заговорив:
- Вкрасти цінності нашого селища? Ми в цьому повинні? Це не входить не в які пояснення! Ми вам вигнали з селища саме за це,ми не мали терпіти ворів біля себе. До того,ви самі повинні розуміти,що б ми не робили,все йшло для користі селища,яке повинно процвітати,а ви своїм присутністю робили все навпаки. Тепер не треба тут казати,що за все ми повинні відповідати! Розмову вважаю закінченою,тому забирайтеся звідси,інакше ми повинні будемо дати вам відсіч,щоб захистити себе.-після цих слів,старий став повертатися до селища.
Зеф відчув як у нього всередині все наповнюється ненавистю до тих людей,він бачив в них те,що інші не змогли би побачити. Він відчув як старий почав брехати,всю свою провину він намагався приписати на банду,яка колись була однім цілим з цим селищем. Все це нагадувало те,що з них почали робити "козлів відпущення" тільки для того,щоб інші люди бачили в них справедливих лідерів.
Але Хитрий Змій почувши це,знов повернувся до старого, тільки не став підходити до нього,в промовив у спину:
-Набиваючи себе багатствами,ви загнали людей у вічне рабство. Вони немов під гіпнозом від ваших слів. Ну нічого,ви ще згадаєте нас,коли на вашу голову прийде інше царство,яке захоче так само поступити з вами. Тоді ви побачите,які насправді люди знаходяться біля вас!-сказавши це він одразу повернувся до Зефа,в очах палала злість,але в цьому погляді була надія на те,що господар Зефа стане їхнім спасінням.
  Почувши ці слова, терпіння Зефа вийшло з під контролю. Тепер він знав напевно що все що казав йому Несучий Хаосу повинно трапитися. Все що зараз відбувається на його очах,це справжня доля. Тепер він зможе покарати таких людей,за їх гнусне відношення до цієї банди. Для нього це стало як проведіння,він відчув,що саме до цього часу,весь його шлях і вів. Вийшовши нарешті вперед,він не дивлячись на інших заговорив до тих хто стояв біля воріт: 
- Знаєте! Я хоч і нещодавно зьявився тут у вашому світі,але те що я тільки почув від вас,наштовхнуло мене на таку думку,що по задуму долі,ви накликали на себе велике лихо! Справа в тому,що мій господар,його імья Несучий Хаосу,відтворив собі царство,в для цього царства потрібні люди,які будуть служити йому або по своїй волі,або в якості полонених. Те що ви зробили тільки що,дає мені змогу привести його плани у дію! - його голос лунав гучно,немов він казав це не один.
Не давши нікому промовити і слова,Зеф дістав з кишені мішечок. В долонях одразу зьявиллися камінчики,вони золотом почали світитися на сонці. Зеф бачив як багато людей стали радіти,вони всі мабуть подумали що він тримає золото. Але протримавши декілька хвилин,він розбив всі камінці об дорогу. Та стояв,чекаючи що далі буде.
Деякі навіть с банди почали реготати з того що зробив Зеф. Він бачив по їх обличчям,що вони думали що це звичайний фокус від нього. Тільки Хитрий Змій дивився на нього з повагою,та в очах вже був страх,ніби він боявся самого страшного кошмару. Але насправді, тепер всі навколо дивилися на нього з жахом.
Там де Зеф розбил камінчики,почали з'являтися невідомі істоти. Спочатку вони нагадували величезні каміння,з яких почали формуватися обличчя,ноги та руки. Коли формування було завершено,перед всіма стояли великі големи,вони були покриті полум'ям. А там де повинні були бути очі,палали великі вогнища, наповнені великою злобою. Вони стояли,ні кого не чіпавши,всі і так зрозуміли,що вони чекають наказу від Зефа.
Зеф і сам був здивований тому що він побачив. Коли він отримав ці камінчики, Несучий Хаосу говорив що вони зможуть його захистити. Тепер він знав,що завдяки їм,можливо карати усіх,хто на це потребує. Він повернувся до головного банди,більшість його людей збігли,залишивши його одного, тільки самі віддані його хлопці стояли біля нього. Зеф звернувся до нього:
- Хитрий Змій! Заходьте у селище та беріть все що вам потрібно. Тепер ми будемо ставити правила,по яким треба буде жити кожна людина,яка захоче жити. Царство Хаосу,це тепер єдине місце,яке зможе дати притулок тим,хто здасться нам без всякого бою. Всі ж інші або будуть знищені,або силою заберемо у полон. - Він сказав це як справжній командир. Але ніхто не зміг йому заперечувати.
Зеф в якості підтвердження своїх слів,підняв свою руку до гори. Істоти які стояли,відчувши його,повернули свої голови до нього. Зеф зрозумів,що вони лише чекають наказу. Він не довго думаючи,сказав своїм гучним голосом:
- Я хочу пройти в це селище! Мої воїни,тих хто буде робити супротив нам,знищуйте або беріть у полон. Тільки не чіпайте тих,хто сам здається. 
Істоти почувши це,без всякого заперечення почали рухатися в сторону селища. Всі хто стояв попереду почали розбігатися в різні сторони. Голем тільки доторкнувся своєю ногою до забору,той як квітка суха спалахнув залишивши лише отвір для людини. 
Хитрий Змій побачивши що тепер коїться,побіг слідом за істотами. Його вірні люди пішли за ним,вони проникли у селище та почали забирати те,що на їх думку було дуже цінним. Коли вони зустрічали людей у селищі,вони навіть не чіпали їх,навпаки без усякого супротиву,почали виводити тих,хто вирішив здатися.
Зеф бачивши все своїми очами, вирішив сам зайти до селища. До нього вже почали доноситися крики людей,які бігали по селищю як скажені. Но це не викликало в нього ніяких емоцій жалю,навпаки в ньому кожного разу грали почуття влади,що тепер з такою силою він буде керувати полком воїнів,приводивши всі світи до царства свого господаря. 
Зайшовши у стан селища,Зеф побачив як големи своїми розмірами трощать все навколо, тільки вони бачать людей,які в паніці падають на землю та закривають обличчя,вони обходять їх стороною,давав змогу іншим людям Хитрого Змія забрати. Тих хто намагався збігти,або чекала доля бути знищеним під шляхом цих істот,або бути наздогнанеми вони потрапляли одразу у полон. Так чи інакше,цей світ та селище заволодів хаос. Тепер Зеф бачив досконало,які наслідки очікують того,хто не слухатимете Несучого Хаосу. Проходивши повз всіх людей,він кричав єдину фразу:
- Усі тепер люди потрапили під володіння Несучого Хаосу! Ви всі тепер раби темряви. Якщо хочете жити,здавайтеся,та вам буде дарована життя.
Ті хто хотів жити,як бачив Зеф,почали здаватися! Кожен припиняв бігати,та тільки побачивши людей Хитрого Змія,вони одразу йшли туди,куди вказували ці люди. Збір був за межами селища. Але для того щоб їх кудись відправити,треба було щоб зьявився портал. Зеф розумів,що тут залишати цих людей неможливо,бо згодом,вони всеодно могли збігти до інших міст,де могли знайти собі захист.
Зеф вирішив зв'язатися з Несучим Хаосу. Він навіть не уявляв,що той вже знає що тут коїться. Він відійшов за домівку якогось мешканця,дістав медальйон який нагадував мушлю,та почав у розумі своєму уявляти його,щоб налаштуватися на міцний зв'язок.
У розумі Зефа одразу пролунав голос Несучого Хаосу: - Що тобі потрібно,мій юний помічник?- хоч він не бачив того хто говорив,він відчував силу,яка проходила скрізь ці слова.
Зевс не довго думаючи,зібравшись відповів: - Володарю,я напевно знайшов людей для вашого нового царства. Завдяки вашій силі,вони самостійно визнали поразку,та вирішили служити вам! Але справа в тому,що для цього потрібно відкрити портал,щоб всі люди які тут зібралися потрапили до вашого царства.
Через деякий час, Несучий Хаосу відповів у розумі Зефа: - Я зараз відкрию портал, через який ви спочатку переведете тих,хто вирішив самостійно бути на нашому боці,це буде для того,щоб я зміг влаштувати гідний час зустріти їх! Всіх інших ви переведете згодом,щоб полонених можна було відвести в окремі місця,де вони почнуть робити на користь царства. Але в мене прохання,не треба з людьми того світу,посилати всіх своїх підлеглих,вистачить всього трьох чоловіків.
Після цих слів,зв'язок з Несучим Хаосом зник.  Але згодом,там на околиці селища,зев побачив як зьявився портал. Він був таким же світлом,коли він потрапляв у світ темряви де і зустрів свого володаря.
  Завершивши розмову,Зеф попрямував до Хитрого Змія,щоб розповісти все що потрібно робити. Дійшовши до нього,він побачив я той привітливо схилив голову,тому відчувши до себе повагу, Зеф промовив: - Треба знайти трьох людей,які зможуть провести усіх тих,хто здався скрізь цей портал! Їм на тій стороні ні чого не буде загрожувати,навпаки, тепер вони будуть у повазі нашого господаря. А ми залишимося тут,та будемо спостерігати щоб все проходило як слід. Та чекати нових вказівок,які повинні будемо зробити.
  Хитрий змій махнув головою в знак того що все зрозумів. Зеф бачив як той почав давати вказівки іншим,а ті в свою чергу почали збирати людей в окремі групи. Спочатку він знайшов на свою думку тих,хто не мав наміру знаходитись з ними поряд. Ці троє хлопців без зайвих слів погодилися супроводжувати всіх людей через портал.
Портал палав своєю енергією. Всі ті люди які здалися самостійно,шли спокійно за за вибравши людьми. Їх ні хто не чіпав,навіть не завдавали шкоди. Спочатку зникли у порталі троє хлопців,а згодом по їх прикладу почали зникати ті,хто самостійно цього хотів.
Всі хто здався під супровід людей з банди Хитрого Змія почали проводити людей скрізь портал. Вони самі розуміли,що тепер це єдине що може зберегти для них життя. Люди Хитрого Змія навіть не сперечалися,вони робили всю справу самостійно,знаючи що від цього тепер залежить і життя їх самих.
Тих же хто був схоплений у полон,люди Хитрого Змія вели у супроводі. Вони були зв'язані примітивними кайданами,але це не заважало тим супроводити всіх до порталу,бо на варті тепер залишалися жахливі големи,які стояли скрізь. Вони спостерігали по вказівки Зефа,щоб все проходило швидко,та без усяких затримок,ті хто цьому намагався зашкодити,були знищені без усякого жалю прямісінько на місці. Як все було завершено,зеф та його люди стояли та чекали свого часу. Вони чекали нових вказівок,але після того як всі люди були переправлені,портал за ними закрився