Глава пьята

Портал виштовхнув Зефа прямісінько на песчану дорогу. Його голова шла обертом під час такого переходу з одного світу в інший. Він від жахливого самопочуття,притулився лобом до землі,щоб хоч трішки прийти в себе. Коли стан став трішки кращім,Зеф піднявся та почав роздивлятися місцевий пейзаж.
 Навколо нього розкинувся густий ліс,з іншого боку шла песчану дорога,вона немов змія робила петлі,та як примара десь ховалася за горизонтом. Але дивлячись на цю дорогу,Зеф зрозумів,що по ній ходять та їздять люди,бо сліди казали саме це. А це наводило на думку,що ця дорога була важливим епіцентром цього світу,та за допомогою її можна дістатися міста,та хоча б якогось селища.
Так вийшовши на дорогу він був розгублений. Зеф не міг зрозуміти в яку сторону потрібно йому іти,щоб потрапити до якогось селища,а навколо не було жодної людини,за якою можна було піти. Він вирішив піти по дорозі прямо,куди вказували сліди.
Поки він йшов незнаючи куди,час вже близився до вечора. Вітер почав повільно гоняти пил по дорозі,що йти стало трішки некомфортно. Десь було вже чутно голоси чоловіків. Але Зеф зрозумів що вони навпаки віддалялися від нього. Він йшов далі,з надією що йому не потрібно буде ночувати серед дерев.
Раптом Зеф відчув що поряд з ним хтось є,але поки він був невидимий для його очей. Там біля одного дерева,він почув тихий хруст гілок що валялися на землі. Но потім вийшла фігура у чорному,вона зьявиллась немов з темряви. Перед ним стояв високий,але худощавий чоловік. Очі цього чоловіка сяяли м'яким голубим світлом.
  - Це ще хто в нас тут?- хрипотою у голосі спитав чоловік,роблячи крок вперед.
Зеф повільно повернув до нього голову. Він не зрозумів спочатку що той чоловік промовив,но потім якось несподівано до нього дійшло,що було сказано невідомим. Коли він заговорив,то його голос лунав як синтез музики та мови:
- Я Зеф! Я прийшов з іншого світу,в надії знайти тих,хто буде моїми помічниками у дуже особистих справах,по яким відправив мене мій господар. Тому мені потрібна допомога щоб дістатися міста або селища.
Незнайомець подивився по сторонах,а з іншого боку,зьявиллися такіж самі люди,вони хіхікали,коли підходили та промовили:
- Допомога? А гаманцем твій господар тебе не нагородив,коли відправляв сюди?
Зеф стояв не рухаючись. Він просто підняв свою руку,як ті одразу дістали свої ножі. Але те що з його долоні зьявилася блискавка,вразило як самого Зефа,так і незнайомців. Дивлячись на обличчя тих,він побачив по їх очах,що вони не мали страху,та навпаки назовні вийшло втома та самотність.
 - Я вам не ворог,- прибираючи свою руку сказав Зеф.
Той що звертався до нього,виглядав як головний серед усіх. Він був зі шрамом на обличчі,но раптом опустив ніж. В його очах читалося,що побачивши його,він про щось згадав,можливо навіть про своє минуле.
- Ладно..-пробурчав він. - Пішли з нами. Але більше не роби таких фокусів.
Так Зеф та банда грабіжників,це стало одразу видно,що вони саме цим і живуть,забувши про все що вони хотіли зробити сьогодні,повели Зефа як він зрозумів до свого лігва,но теперь не заради того щоб пограбувати,а скоріш за все щоб надати йому кров,та вислухати все що Зеф їм розповість про себе та його господаря.
Тепер йшовши з ними,Зеф зрозумів що інколи в самих темних та далеких світах, можливо зустріти не тільки ворогів,але і тих хто захоче піти з тобою.
Коли вони всі разом прибули до свого міста,то Зеф не намагався одразу якось вразити банду якимись дивами,чи налякати їх тим,що дав йому Несучий Хаосу. Хоча коли вони йому зустрілися,таке бажання було,но він швидко його подолав,бо бачив в них,тих людей,які зможуть бути з ним разом. Зеф вирішил навпаки завоювати їх довіру,такими вчинками,які казатимуть більше ніж слова.
Так коли вони зайшли у лігво,інші члени банди одразу оточили його з погрозами,але він не проявив а ні страху,ні агресії в їх сторону. Його спокійний та прямий погляд обеззброював навіть дуже недовірливих.
Так у лігві Зеф побачив одного з членів банди,що в нього була поранена рука. Не казавши ні слова,він підійшов до нього,та почав оглядати. Спитавши що є поряд для того щоб можна було зупинити кров,він дочекався коли все йому дали,приклав до рани. Коли ефект був на очах,та по хлопцю було видно що біль втихла,він відійшов. Але саме цей жест показав усій банді,що він прийшов не з війною,а допомогою.
Хоч Зеф і показав банді що він прийшов з миром для них,він не приховував того що йому все одно страшно та самотньо. Показавши свою слабкість,Зеф дозволив банді побачити в собі не чужинця,а того хто потребує теж в підтримці.
 Так сидячі з бандою у колі,Зеф хоч і не розумів про що вони завжди говорили,але він почав по інтонаціям та емоціям розуміти сенс тих розмов. Він ніколи не перебивав говорячих,але все уважно слухав та запамьятовав для себе. Хоч то були історії про життя головного з банди,його втрати та розчарування, мовчання Зефа завжди було тепер цінніше жодних порад.
Але він не міг так довго сидіти мовчки. Він і сам почав розповідати про свої минулі невдалі справи,та то як він потрапив до Несучого Хаосу,та не промовчав про його багатства та силу,що змусить кожного служити такому господарю. Зеф почав бачити ,як вся банда зокрема головний з них,починають і самі запалюватися таким бажанням як у нього.
Так перед тим як всі у банді збиралися відпочивати,Зеф вийшов на зовні,йому хотілося щось поїсти. Разом з одним із членів банди,вони спіймали якусь дічь. В коли вони повернулися з м'ясом,Зеф мовчки почав розбирати тушу щоб потім її приготувати. Всі сиділи враженими такому вчинку. Коли все було готове,він роздав кожному рівну частину їжі. Кожен з них відчув,що поївши до них почали повертатися сили. Зеф зовсім ні чого не просив за це. Він все так мовчки ліг,та відпочивав,бо дуже був змучений.
Так лежавши на своєму імпровізованому ліжку,Зеф був роздумах. Йому тепер стало цікаво,що ця банда до якої він потрапив,була дуже схожою на його самого. Так він не знав багато чого про них,не про те чому вони обрали бандитизм та як вони до цього прийшли. Але було зрозумілим,що не від гарного життя вони пішли на це. Тепер все залежало від того,як все піде далі.
Йому здавалося,що саме ця банда буде для нього ідеальною армією,з якою можна буде добитися всього  у житті,а з такою силою яку мав Несучий Хаосу,то взагалі можливо керувати світами.
Так поступово,Зеф свою недовіру змінив повагою,яка потім отримала ще і довіру до нього. Ця банда в яку він потрапив зрозуміла,що хоч він прийшов і з іншого світу,але він став одним з них,тому що він теж шукач багатств та тих хто буде йти з ним поряд в цьому величезному та холодному світі.