Глава третя

Наступного дня,коли Несучий Хаосу прокинувся,він пішов одразу в свою потаємну кімнату,яку він одразу переобладнав під себе,коли він тільки її знайшов. Він хотів довести справу,яку почав робити до того,як в його замку зьявився Зеф. Його прихід, тепер робив весь час швидким,бо тепер завдяки йому можна починати втілювати свої ідеї та плани.
  Так прийшовши, Несучий Хаосу кинувся до шафи,відкрив шухляду та взяв звідти мішечок. Перейшовши в інший кут кімнати,він сів обережно за стіл та розклав на нього все що було в мішечку. Тепер всі кімната засяяла засяяла золотим світлом. Несучий Хаосу взяв обережно предмет,який на вигляд був невеликий камінець,він падав золотом,немов в самому камінні було справжнє сонце.
На столі стояла все той ж чорна хруштальна куля. Він доторкнувся предметом до кулі,та на такий дотик відреагувала швидко. Колір кулі змінився з чорного на блідий,в сама куля почала показувати немов фільм, дивовижні картини,в яких блукали злі невідомі тварини. Несучий Хаосу з задоволенням на це дивився,бо він розумів,що саме показує йому куля.
"Дивовижно,я ніколи не думав,що магія мого замку,може створювати щось подібне! Як я зрозумів,там де розіб'ється цей камінчик,то одразу зьявиться ця дивна істота,яка тільки своїм виглядом може навести жах та тремтіння! Ні хто не захоче їсти проти того,хто володіє такими істотами,та може накликати величезну біду,тому розумні люди всіх світів,самі почнуть приходити до нього на службу, тільки щоб не потрапити під знищення".
Від власних думок та міркувань, Несучий Хаосу сидів за столом задоволений, тепер в нього є таємна зброя,завдяки якої він зможе залякувати інших та тримати всіх при своїй владі. Але щоб це працювало, треба багато людей,які будуть мандрувати світами,та наповнювати їх цими створіннями,таким чином приводити всіх хто здасться на його владу. 
Він одразу згадав про Зефа. Вставши із-за столу,він зібрав дивні камінчики в мішечок,та поклав у кишеню. Несучий Хаосу швидко покинув свою кімнату,щоб тепер знайти Зефа та дати йому першу справу,яка доведе буде він вірним йому,чи сбіжить при першій змозі.
  Поки він йшов по замку,йому не давало спокою той факт,що Зеф який ні чого не зміг добитися у своєму світі,так легко потрапив через портал до нього,він не буде розповідати йому про таку можливість,що згодом чим довше він буде знаходитися з ним,тим більше його розум буде будувати саме такі погляди та бажання. Але було дуже цікаво,як Зеф відреагує на його пропозицію вирушити у мандрівку не знаючи того,що саме йому доведеться робити.
Так йшовши він зустрів Зефа біля дверей тронного залу. Він не виглядав розгубленим,а навпаки,він стояв зусереджнно,та дивився в різні сторони коридорів,таке було враження що він вже чекав його. Відповідь пролунала одразу як Зеф побачив його,та коли вони встали поряд,він заговорив:
- Доброго дня чи ранку! Не зрозуміло напевно яка зараз година! Я думав зустріти вас у тронному залі,я запам'ятав дорогу тільки до цього місця! Але коли я підійшов та хотів знайти,двері виявилося були зачинені! Тому я і стою вас чекаю! Мені просто стала цікава ваша вчорашня пропозиція,та хотілося вже дізнатися що мені треба робити? - він казав це зовсім серьєзно,навіть не видно було і краплини брехні у його словах.
  Несучий Хаос ледве не втримався,щоб від радощів та здивування відкрити рота. Ця людина,незнаючи його,вже сама хоче робити якісь справи,та шукав його саме для цього. Але зарано так радіти,бо це може бути первинний запал,а коли він дізнається справжні мотиви та наслідки цих справ,то думка його може одразу змінитися. Але сказав він зовсім інше:
- Знаєте Зеф! Ви справді мене дивуєте кожного разу! Я навіть не мав уяви,що у вас така чудова пам'ять! Так вчора я вам розповів що мені треба люди,але справа в тому,що все що я буду просити зробити,може привести до будь-яких наслідків! Все що ми будемо робити,не кожним живим людям буде до вподоби,та вони можуть давати відсіч. Але давайте не будемо стояти в коридорі,та пройдемо до зали та там продовжимо?- Несучий Хаосу провів в сторону дверей які вели до троного залу та ті немов по чаклунству відчинилися.
Вони пройшли у середину. Там все стало як і минулого разу. Біля трону стояв вже стіл,та з іншого боку стояло крісло. По Зефу було одразу видно,як він був здивований цим,адже учора він сам бачив,як усе навколо зникало та гасло світло,а тепер воно все стоїть не та ні чого не торкалося.
Пройшовши далі,вони сіли по своїм місцям. В цей раз стіл був пустий,тому Несучий Хаосу дістав з кишені таємничий свій мішечок,та поклав його так,щоб він був у центрі уваги та очей. При цьому він дістав собі один такий камінець,та зала одразу засяяла золотими кольорами. Побачивши нетерпіння Зефа,він почав розмову:
- Так на чому я там зупинився? Ах так! Справа в тому,щоб моє нове царство почало прагнути процвітання,мені потрібно знайти таких людей як ти Зеф. Щоб ці люди були потім мені вірними,та могли робити ті справи які я буду доручати,не питавши наперед що за цим послідує! Але я не знаю,як саме їх вмовити,тому я хочу запропонувати тобі рушити у мандрівку,де ти маєш змогу показати себе та на що ти здатен. Я дам тобі декілька чарівних предметів,які допоможуть тобі бути завжди зі мною на зв'язку,а інші зможуть тебе зберегти від небезпеки! - в знак своїх слів Несучий Хаосу махнув рукою та в його долоні зьявився предмет схожий на мушлю,а сам він погладив золотий камінчик у руці.
Зробивши це,він дивився на Зефа. Той не відводив від нього погляду. Він дивився на всі ці речі,немов для нього було це все якимось особистим та особливим. Він навіть не звертав увагу на сторонні звуки. В коли Несучий Хаос закінчив свої маніпуляції з руками,то зусереджнно проговорив:
- Я згоден стати тією людиною яка вам потрібна. Та можу вирушати у мандрівку хоч сьогодні - він перевів подих,але все так само не відводив погляду,а потім продовжив:- Бо спостерігаючи за тим,що ви робите,у вас відчувається влада,з якою неможливо сперечатися! Я не хочу бути вже невдахою,яка відмовиться від свого, тільки заради того що йому щось незрозуміло чи він не впевнений у собі.
Це була та відповідь,яку і очікував Несучий Хаосу. Він дивився так здивовано на Зефа,немов він був подарунком долі. Хоча насправді так воно і було для нього,бо за цей час він тільки вивчав все про магію замку,та на що вона здатна,а до втілення своїх планів тоді було ще далеко. Но тепер коли є Зеф,це можна розпочати швидше ніж він думав. Тому одразу відповів:
- Гарно сказано Зеф! Твоя рішучість робить тебе в моїх очах дуже кмітливою людиною! Тому якщо ти так рішуче налаштований,то я не маю права заперечувати в цьому. Твоя мандрівка буде по іншим світам,з метою надходження таких людей як ти,які так само будуть виконувати все те,що я буду казати. Це на перший раз,буде твоєю первинною метою. Тому якщо ти вже готовий до цього,я можу відкрити портал,та ти рушиш негайно.
Зеф ні сказав нічого, тільки рішуче та погоджуючи махнув своєю головою. А в підтвердження цього,він повільно встав з крісла,немов натякаючи що розмова закінчена,та він готовий приступити до будь-якого діла. Несучий Хаосу зробив теж саме,поклав знову у кишеню мішечок та мушлю,він встав із-за столу,та пішов у сторону колонн де він робив портали. Зеф прямував поряд з ним.Вони шли так,немов це було впровадження якогось лицарів на бойове завдання. Кожен з них був серьєзним та мовчазним,немов вони спілкувалися один з одним думками.
Йшовши до колон,які виглядали як арки дверей,Несучий Хаосу та Зеф зупинилися біля першої колони. Несучий Хаосу підійшовши до арки,дістав свій артефакт часу,почав малювати по стіні колони. Те що він малював,виявилося звичайною смужкою,але потім по цій лінії одразу почав формуватися портал,від крихітної точки він виріс в повноцінні дверцята з енергії.
Несучий Хаосу повернувся до Зефа,той стояв біля порталу з серьезним обличчям. В очах палало бажання бути корисним,та віра в те,що саме тут він знайде себе тим,ким йому треба бути. Так подивившись, Несучий Хаосу дістав мішечок,та протягуючи Зефу сказав:
- Коли ти прибудеш в новий світ,ці камінчики тобі допоможуть. Якщо твоєму життю щось буде загрожувати,чи якісь люди будуть мати наміри тебе скривдити,просто кинь на землю міцно камінчик,та спостерігай як все зміниться. А цей артефакт-він дістав з іншого карману предмет у вигляді мушлі- буде тобі помічником щоб звьязуватися зі мною. Що для цього потрібно,це лише взяти його руками,закрити очі,та уявити мене.
Сказавши це,він протягнув мішечок та мушлю Зефу. Той одразу все поклав до себе у кишені,він не став навіть роздивлятися,та задавати зайві питання. Він так стояв,немов йому вже нетерпілося зірватися з місця,та коли мовчання затягнулося,він мовчки без зайвих слів та прощань зробив крок,потім ще один,та раптом рушив у портал залишив Несучого Хаосу позаду себе.