Глава друга

Несучий Хаосу сидів на своєму троні в очікуванні. Після того як він відкрив декілька порталів в інших світах, тепер йому залишалося тільки чекати,поки якась істота або людина заради цікавості потрапить до його замку,щоб можна було зробити з неї власну маріонетку.
За цей час Несучий Хаосу багато чого вже встиг дізнатися та навчитися з світків та таємних книжок, тепер він може створювати що завгодно,для того щоб привести всіх світи до своєї влади. Тільки одному йому буде важко все робити. Так в глибині залу він спостерігав,як рівномірно палають портали, декілька з них вже закрилися,бо ні хто так і не наважувався мабуть піти у невідомість.
  Він сидів так на троні довго,та вже почав думати про завершення свого плану на деякий час,але ж раптом з одного порталу він побачив як вийшов який чоловік. Він шов повільно,роздивлявся все навкруги,та намагався хоч щось побачити у цій темряві,яку Несучий Хаосу зробив навмисно,щоб якщо людина потрапить сюди,вона не мала змоги його одразу побачити.
Несучий Хаосу від такого дива,що хоч хтось вирішив ризикнути,та наважився вступити у портал,сів у троні набагато зручніше,щоб мати змогу розгледіти людину,яка прямувала прямісінько до нього.
Людина була для Несучого Хаосу зовсім дивна. Вся дивність була прописана на обличчі. Очі були в цієї людини наповнені хитрощами та жагою розбагатіти,тому що він так і дивився на золоті вкраплини у факелах. Поки чоловік йшов,він встиг вже просканувати ментально його,та був зовсім вражений. Він відчув,що перед ним є людина,яка не може сама ні чого добитися у житті,тому що робить все без зайвого розуміння. Одягнут він теж був якось дуже дивно,на ньому був якийсь костюм,він обтягував все тіло,такі ж самі були в нього і штани,а взуття було таке масоване,якщо б цей чоловік наважився вдарити когось,то це було б дуже мабуть боляче.
Чоловік підійшовши до трону,почав вдивлятися в темряву,його очі блукали від одного кутка до іншого,від нього навіть не віяло страхом. Цікавості в виде мага существо подняло руку в универсальньому було більше,ніж можна собі уявити. Несучий Хаосу провів рукою по повітрю,запаливши свічки які стояли біля нього поряд. Чоловік коли побачив його серед світла,звернувся дивлячись прямо у очі:
- Вітаю. Здається я заблукав! Куди це я потрапив? Та що це за місце таке моторошне?
Несучий Хаосу теж дивився прямо у очі цьому дивному чоловіку,та від такого погляду,той трішки почав відводити свій погляд. Але було дивно спостерігати,що людина знаходилася у невідомому йому світі та місці,але при цьому зовсім не нервувала. Тому Несучий Хаосу відповів чоловікові:
- Вітаю тебе! Я Несучий Хаосу! Я господар цього світу та замку в якому ти зараз знаходишся. Я назвав свій світ "Царство Хаосу" бо саме хаос я і розповсюджую по всім світами! 
Почувши це чоловік стояв вражений перед Несучим Хаосу. Він так зробив свої очі,що здавалося,що в цей час він побачив якусь примару. Але швидко прийшов у себе,та сказав у відповідь:
-А мене звуть Зеф,я мандрівник сам по собі,блукаю по космосу,теж щось майже схоже на хаос. Там завжди купа літає кораблів,які возять завжди дивні речі які потім можна продати. Але мені чогось зовсім не везе на такі справи... 
Слухаючи цього Зефа, Несучий Хаосу побачив в ньому щось знайоме,він був таким самим,чогось намагався добитися у житті,але по час долі,в нього траплялися невдачі від яких в чоловіка опускалися руки. Це була ідеальна людина,яка зможе втілювати його плани у інших світах. А в заміну йому всього то буде потрібно багатство та життя повним пригод.
Несучий Хаосу сидів та дивився на Зефа,він махнув рукою,а у розумі побажав щоб перед ними виник стіл з неймовірними стравами,які  тільки може дати цей світ та магія замку. Все трапилося раптово,він навіть сам здивувався,бо ще не звик,що б він не побажав,то все виконувалося швидко.
Дивлячись як цьому був вражений Зеф,бо коли це сталося,він навіть зробив крок назад,але потім знову підійшов ближче,та роздивлявся різноманітні страви та келихи які стояли та підносах. Несучий Хаосу вирішив запросити його,не з метою познайомитися відверто,але для того щоб він звик до нього,та бачив які блага чекатимуть його,коли він почне служити йому. Тому він дивлячись на чоловіка, одразу промовив:
-Напевно ти стомився від такої мандрівки? Я хочу щоб ти сів разом зі мною за стіл,та пообідав!-він стукнув у долоні,та біля Зефа зьявились крісло та коли це було зроблено він продовжив:- Бо на голодний шлунок,інформація сприймається важко,в нас думаю є про що розмовляти. Бо я бачу в нас з тобою багато спільного,та напевно знаю що саме тобі потрібно,та чого насправді ти шукаєш. 
Сказав це, Несучий Хаосу звернув увагу на Зефа та його реакцію на почувши. Він сів повільно за стіл,спостерігаючи по різним сторонам, напевно він думав що хтось зможе напасти на нього зі спини,але зрозумівши що вони тільки вдвох,то став себе поводитися дуже спокійно.
Так сидячі за столом, Несучий Хаосу не навмисно почав розповідати про те,які в нього є багатства,він розповідав все те що сам нещодавно дізнався. Таким чином він хотів,щоб у Зефа сама по собі виникло бажання служити йому,та виконувати все що він скаже. А дивлячись на Зефа,він спостерігав що ціль скоро буде досягнена.
Зеф сидячи вражений,але по ньому вже було видно,що довіра до нього вже зьявиллося в глибині,бо не встиг він пообідати,як вже задав питання,яке було напевно довго його мучило:
  - Я звісно дуже вражений тим що я бачу! Але ж я розумію,що те що ви мені показували,та те що я бачив власними очами,тут спадає на думку,що за це все треба якось відплачувати! Що вам потрібно від мене,та чим я звичайний невдаха можу вам допомогти?
Тепер Несучий Хаосу бачив досконало,що людина яка не могла добитися своїх цілей сама,готова вже зараз виконувати накази, тільки заради того,що в нього буде все що треба,навіть якщо це не стосується його світу. Він задумався над тим,як саме сказати буде правильно,що він хоче тільки одного,щоб Зеф служив йому вірою та надіями,та робив все що він скаже. Але відповів зовсім не так як хотів:
   - Ви дуже розумна людина Зеф,та можу сказати більше,навіть спостережливі. Ви праві,все що я вам показав,та те що ви тут бачили повинно мати свою ціну. Справа в тому,що я шукаю собі людей,які будуть служити мені,та виконувати мої доручення. А в обмін на це,вони будуть отримувати все що вони забажають,навіть більше якщо на це будуть обставини.
Сказавши це, Несучий Хаосу почав спостерігати за реакцією Зефа,він почав щось прикидати в себе у розумі,по очам було видно,що з'явилися якісь сумніви,але потім не зрозуміло чому вони дуже швидко зникали. Але потім,він з серьезними поглядом відповів:
-Я так розумію,ви шукаєте собі людей,які будуть робити різноманітні справи які ви будете їм доручати? Якщо я погоджуся,що мені робити далі? Бо туди звідки я потрапив до вас,я не маю бажання повертатися,бо мені там робити ні чого. Може моє життя тут знайде собі багатства та успіх.
Несучий Хаосу давно чекав цього. Але одразу він не хотів розкривати всі карти та таємниці своїх намірів, треба щоб цей Зеф пройшов іспит,яким він покаже,що саме йому можна довіряти. А дивлячись на нього,він відповів простим голосом:
- Я можу вирішити ваше питання! Ви не повернетеся до свого світу,та залишитись тут,у моєму замку,та будете отримувати все що вам потрібно. А ви будете замість того,щоб шукати собі невдалі засоби роботи,будете служити мені,та мандруючи світами,робити те що я вам накажу. Але все це ми вирішимо завтра,вам потрібно відпочити та виспатися.
Зеф погоджуючись кивнув головою. По ньому було видно,що тепер пішовши на це,він знов поступив невдало,що тепер не має змоги повертати назад. Але щось керувало цим чоловіком,ось на обличчі були сумніви та самокритика, тепер він сидить такий мрійливий та у захваті.
  Несучий Хаосу провів рукою,та те що було тільки що на столі,так швидко зникло,як і зьявиллося. Зеф сидів вражений,але по ньому вже було видно,щоб не робив Несучий Хаосу,той сприймав усе як тому потрібно бути. Та з великою зацікавленістю спостерігав,немов він хотів чомусь навчитися.
Коли Несучий Хаосу встав зі свого трону, Зеф пішов таким жи чином,він встав з крісла,та дав змогу щоб воно зникло магічним образом. Він не сказав ні слова,мовчки дивився,як все зникає,як світло гасне лише тільки Несучий Хаосу махне своєю рукою. 
Закінчив свої справи,вони встали. Несучий Хаосу повів Зефа по коридорах замку,щоб показати йому,де він залишится жити. Нарешті його світ та нове царство,починає набирати своє можливе існування,де кожна така людина буде виконувати все що йому потрібно. Так вони мовчки вийшли з троного залу. Вони йшли коридорами,а Зеф все так само спостерігав,куди його тепер ведуть.