Глава перша
В далекому космосі,де космічні шляхи були забиті торговими караванами,а на астероїдах стояли перші бази,в маленькому космічному шатлі сидів пілот якого звали Зеф. Він був із тих людей,який у космопортах завжди називали "вічними шукачами": він завжди шукав легку здобич для збагачення свого життя,но вдача немов обходила його іншим шляхом.
Одного разу в барі на орбітальній станції "Геліос-7" Зеф підслухав таку байку про давній корабель контрабанди,який типу загубився серед пустощів поясу Койпера. Також там казали,що на борту цього корабля,лежать рідкі колекціонні кристали,за які колекціонери викладали великі кошти. Зеф не довго думаючи,продав те що він назбирав за свій короткий шлях піратства,та купив все необхідне для далекої подорожі. Та не чекавши нічого доброго,відправився на своєму маленькому шатлі.
Шлях до поясу Койпера був повний пригод: Зеф ледве не зіштовхнувся з вантажним танкером,то випадково залетів до зони бойових навчань,а потім йому прийшлося ховатися від патрулів в хмарах космічного пилу. Коли він нарешті дібраввся до координат,які були сказані у байці,його шатл не зрозуміло чому замовк прямісінько посеред астероїдів.
Але невдачі Зефа були завжди закономірними,він завжди шукав швидкі та прості спроби розбагатіти,не думаючи про наслідки. Зеф ніколи не полюбляв вивчити деталі,та не перевіряв достовірність джерела інформації. Він завжди робив висновок на які трималися на плітках та мріях про скарби,але ніяк не на реальних фактах.
Зеф не робив ніколи висновків з минулих своїх невдач. Навіть коли йому вдавалося розбагатіти,він швидко втрачав те що заробив,тому що не мав підходу до життя та пошуку наживи.
Зеф не був досвідченим дослідником та справжнім пілотом. Він не вмів досконало керувати кораблем,та не знав як себе поводити в екстремальних ситуаціях,він не мав в себе потрібних інструментів для пошуку та аналізу. Його корабель був старим та ненадійний в скафандр був самий дешевий,він його купив з першого продажу непотребу.
Він постійно потрапляв в небезпечні ситуації,тому що ніколи не враховува ризики. Усякі зіткнення,патрулі, поломки- все це було наслідками його легко мислення та небажання вчитися на помилках.Інколи вдача просто відверталася від Зефа. Навіть якщо він і знаходив щось цінне, обставини складалися так,що результат був зовсім не тим,на що він сподівався. Наприклад замість скарбів він знаходив побутові речі кораблів,в замість контрабандистів,якісь транспортні кораблі.
У відчаї Зеф вийшов з тіні астероїдів у відкритий космос та почав вже налагоджувати маршрут в інших куточки простору. Через годину він блукав по місцевості,де на його думку мав бути загублений корабель. Ну скільки він не дивився в елюмінатор свого шатлу,він не бачив навіть натяку,що десь поряд був корабель та хоча б натяк на якусь катастрофу. Йому спало на думку,що байка яку він почув у барі зіграла з ним жахливий жарт,а він гоняючись за скарбами повівся на це.
За ілюмінаторами була суцільна темнота, тільки рідкі зорі та безкрайня тиша. Зеф вже звик до такого,він завжди опинявся в таких місцях,коли кожного разу тримав невдачу у своїх пошуках.
Но коли він вже вирішив збиратися повертатися ні з чим,його сканер засік дивний сигнал. Він подивився все уважно,але нічого дивного не побачив навколо свого корабля.На радарі раптово вспалахнула якась аномалія: рівнесенько коло,гралося усіма кольорами спектра. Воно не відображувало світло,а немов само його робило. Поступово цей шар ширився,та почав приймати вигляд великих дверцят,які висіли посеред космосу не тримаючись ні на чому.
Зеф приблизив зображення. У центрі цих дверцят - була суцільна темрява,немов сама чорна діра розкрила перед ним свої володіння. Воно було таким темним,що здавалося ніби воно вирізанемз самої тканини космосу. В по бокам,ледве помітно було мерехтіння,немов ці двері дихали.
Зеф вирішив знизити швидкість та підійти до сих дивних дверцят ближе,але бути готовим в будь-який час зрушити з місця. Але спочатку він вирішив записати координати,щоб якщо він прибуде знов на Геліос-7,то продати цю інформацію комусь кращому ніж він.
Корабель повільно підійшов до дверцят. На деякий час все замовкло,навіть усі прилади припинили працювати. За елюмінаторами все зникло,не було вже видно навіть зірок, тільки відчуття нескінченної темряви,яка немов пошипки хвала у свою пащу. Він мовчки дивився на диво перед собою. Можливо попереду його чекали нових скарби та нове життя. Але що задаватися питаннями,коли ти нерішуче так стоїш на місці.
Так Зеф вічний невдаха, несподівано вирішив для себе,що б то дивне не було,але якщо він не різикне та не потрапить у отвір який зьявився перед ним посеред космосу,то такої можливості вже не буде,може це і є той самий шанс щоб здобути багатства.
Він направив свій шатл прямісінько в портал. Коли маленький корабель доторкнувся до отвору,його немов розчинили у пил. Самого ж Зефа затягло у середині,його почало крутити та він провалився немов у чорну діру,зникаючи з космічного простору.Як тільки він зник у мережі порталу,то він повільно за його кораблем закрився,відрізавши його від космосу та не давши змоги повернутися.