Глава восьма

Ліраэль шла повільно,вона не хотіла одразу бігти до Дмитра,хоч вона і бачила як він пішов до озера. Вона розуміла що він зараз відчуває. Він був чужим серед її народу,а таким важко знайти собі підтримку,коли ти тільки вступив на шлях до розуміння.
Підійшовши ближче вона побачила,як Дмитро дивується "Древісному духу", дивлячись на них навіть дух перехоплює. Вона підійшла до нього ближче,сіла поряд,поклала книжки та свитки біля себе,щоб не заважали. Вона тримала у кишені свій кулон,нервово перебираючи його руками.
Вона сидячі так біля Дмитра,сама того не помітивши почала сканувати його стан,в ньому були помітні дивовижні зміни,він швидко почав адаптуватися до нового світу,хоч напевно і сам того не знав. Так вона сором'язливо відчула,що цьому хлопцю вона теж не байдужа,від нього віяло енергією довіри,та ще якимось почуттям,але це було ще таємницею. 
Ліраэль вирішила не чекати довго для того щоб подарувати свій кулон,вона хотіла навпаки,щоб Дмитро зрозумів,що як би не було,вона буде самим близьким для нього хоча б другом,якому можна довіряти,а вона буде допомогати усім на що вистачить в неї сил та розуміння. Так розповівши про традицію свого народу,вона передала кулон Дмитру,доторкнувшись до його руки,по тіло пробігло якесь тремтіння,змусивши її відштовхнути швидко руку.
Але як тільки вона побачила,що Дмитро надягає кулон собі на шию,вона згадала що зараз може бути,але вже було пізно,його накрила хвиля енергії,яка почала розповідати в образах про частину її життя,таким чином,магія кулона зв'язала Дмитра з нею на дуже особливому рівні. Вона знала,що тепер він буде відчувати те що з нею коїться,який в неї настрій,а якщо він навчиться,то зможе навіть читати її думки на відстані. Але для неї це не було жахом,навпаки вона дуже цього сама хотіла.
  Так сидячи тихо,бо все тіло тремтіло від того що вона знаходиться так близько до Дмитра,вона десь літала у думках,її уява малювала дивні картини,немов вона потрапила у іншу казку. Вона відчувала що Дмитро зараз переживає те,що видає йому кулон,але на диво,він дуже легко з цим впорався,занадто добре,що зміг всю цю інформацію укласти в свою пам'ять. Але від цих думок її відволік питання хлопця,яке немов грім серед ясного неба стукнув. 
Коли вона почула те що розповів Дмитро,вона замислилася на цим. Щось було дуже дивним,що така людина яка вирішила відправити незнаючого хлопця в мандри часом,не змогла дати справжніх відповідей та досконало пояснити всі тонкощі загадкових змін,які можуть чекати його на шляху. А тепер Дмитро сидить в незнані того,що його очікує,та що йому треба робити.
  Але тепер вона чітко почала розуміти, наскільки хлопець опинився у важкому положенні,йому необхідно зараз здобути хоча б базові знання про ельфів які населяють світ Сильванору. Вона як відчувала,що ті книжки,які вона взяла з собою до нього, зараз будуть для нього ціннішими,ніж одразу вчити його якимось магічним прийомам,бо його розум та тіло ще не настільки адаптувалося для цього.
Тому не знаючи як правильно віддати книжки ,вона доповнила свої слова,для того щоб його цікавість до читання запалала ще більше. Вона знала,якщо Дмитро сам почне вивчати історію та побут ельфів,його розум та уява буде відкривати в ньому все нові зміни,таким чином він швидше зможе пройти свій шлях адаптації в цьому світі. Ліраэль просто не хотіла,щоб за її допомогою це було довше,таке навантаження на розум вимога до би більше часу на відпочинок. Тому вона одразу запропонує йому піти додому,бл сподівалася що він сам почне читати.
  На диво Дмитро погодився одразу,він сам почав розуміти те,що за цей день після наради старейшин,йому дійсно потрібно відзначити,тим паче вплив кулона забрав багато сили в нього. Тому вони одразу встали,та пішли дорогою додому. Як би там не було,але йти мовчки це не означає що немає нічого що казати,просто для всього є свій час,згодом Дмитро це сам зрозуміє.
Вона знала,що тепер їх шляхи будуть перетинатися все частіше. Бо кожен з них тепер по своєму прив'язується один до одного. Дмитро шукає в неї кращого друга,який прийде на допомогу коли вона буде потрібно. В вона бувши ельфйкою шукає в ньому риси справжнього чоловіка,який в будь-який нелегкий час,зможе бути з нею поруч.
Так поступово ці прогулянки та розмови можливо приведуть їх обох до розуміння один одного. Вона не надіялась,що одразу можуть проснутися почуття,бо для цього потрібно багато часу. Ліраэль тепер розуміла,що Дмитро був з нею на озері дуже відвертий,він розповівідає усе,не намагаючись щось приховати. Тепер вона знала,що з цього моменту,почалося те що їм потрібно бути завжди разом,бо магія кулона зв'язала їх міцніше ніж вона гадала.
   Так вони розійшлися по своїм домівкам. Але Ліраэль знов та знов на відстані сканувала стан Дмитра. Вона не знала навіщо вона це робить,але коли вона була впевнена що він сидить в своєї тимчасової домівки,їй чомусь ставало спокійніше на душі. Вона відчувала по його стану,що він зараз завантажує себе читанням,малює в уяві свої спогади коли вони вперше зустрілися,та таким чином знання які він знаходить,легко укладаються у голові.
  Але раптом вона відчула якийсь дивні зміни,в Дмитра вона ментально побачила відкриття магічного зору,він тепер може бачити енергію природи та світу,але як для початку,це трапилося занадто раніше ніж воно мало бути. Мабуть те що він читає багато книжок,розум працює в нових умовах набагато прискорено,але зовсім скоро він почне потребувати відпочинку, який до цього часу Дмитро не робив ще.
Вона сіла біля вікна,та помітила як Дмитро вийшов з будиночка свого,та пішов у сторону озера. Ліраэль хотіла вже піти слідом,але її відштовхнуло щось,вона одразу зрозуміла,що тепер те що відкрилося в Дмитра,потребувало практики,де він має бути на самоті,щоб досконало усвідомити свої зміни та відкриття.
Але чомусь їй було зовсім не по собі. Так вона в глибині себе вже раділа,що в цього хлопця який тільки потрапив у світ Сильванору,за такий короткий час,почалися зміни в дуже швидкому темпі. Але з іншого боку,якщо він не почне це робити поступово,то це може нашкодити йому,та тепер тільки спостереження та скануваня його стану залишається для неї,щоб в будь-якому випадку можна було б щось зробити.
  Так сидячі дома, дівчина на відстані була поруч з Дмитром,щоб не бути нав'язливою та не заважати йому пізнавати дивні та загадкові явища світу. Але щось тепер налякало хлопця,бо вона відчула страх в його розумі,він знаходиться зараз в розгубленості,та не знає звідки все це взялося. 
Ліраэль відчула знов те дивне відчуття,як і до того коли зьявився Дмитро. Вона просканувала хлопця,та по його стану зрозуміла,що тепер і він відчув це,а саме те, що десь у Сильванору знов відкрився портал,але тепер від цього несе жахом,якась чорна магія принесло відчуття страху,та чекає цікавого мандрівника,який відчувши це,може потрапити у халепу чи ще гірше у пастку. Добре що Дмитро не зрозумів що насправді за цим відчуттям приховується,та він пішов додому відпочивати. Тепер залишається одне, більше допомогати йому з адаптацією та навчанням ельфіїської магії. Бо важкі часи вже стукають у світи.