Глава пьята

У туманному ранку,коли перші сонячні промені ледве торкались старих камінних стін, Несучий Хаосу прокинувся на новому своєму місці у замку. Він залишився в тій кімнаті,яка знаходилася біля тронного залу,весь замок приховував у собі багато таємниць. Де кожна деталь,кожна кімната приховувала подих століття,яке він прагнув дізнатися.
Тепер Несучий Хаосу був у новому замку не як звичайний гість,він тепер став історією,яку він тепер напише по новому для цього світу.
  Спершу він почав вести себе обережно,так як замок був немов живим,він кожного разу заходив у інші приміщення, тільки після того як у думках немов звертався до замку з проханням його пропустити,а той відчувши його без усяких перешкод вів його туди,куди було так необхідно.
Ось і зараз,коли він прокинувся,він хотів сьогодні дістатися бібліотеки замку,щоб хоч якось зрозуміти,що саме приховане та як це можливо буде використовувати у своїх цілях.
Він думками проговорив це бажання, та одразу почув відповідь,щось у коридорі почало царапати стіни. Він вийшов з кімнати,та побачив що це був невеликий павук,який повільно плів павутину на стіні. Побачивши один одного,павук миттю почав бігти по коридору,Несучий Хаосу не бувши тупим побіг слідом за ним.
Павук зупинився. Після того як він привів Несучого Хаосу до потрібного місця,він поповз швидко до гори,ховаючись у темряві. А сам Несучий Хаосу стояв перед дверима. На них не було ні яких табличок та надписів,але він вірив що його привели саме туди,куди він хотів. В нього навіть думки не було,хто або що у замку так йому допомогає. Але з голос,він це дізнається,йому це дуже необхідно для його великих справ,які він хоче втілити у цьому світі.
Він відкрив масовану дверцяту,вона відкрилася без усякого супротиву,давши змогу йому потрапити у середину. Він зайшов обережно,дивлячись по всім сторонам,але навколо було купа павутини,яка заважала хоч щось розгледіти. Він думками лаявся,що треба буде ще прибрати тут,для того щоб мати змогу займатися для себе темними навчаннями.
Він підійшов повільно до полиць,де лежали у пилу то великі то малі книжки. Він заплющив очі,думками намагаючись намалювати те,щоб він хотів знайти. Його цікавило на данний час те що пов'язано було з замком,якісь легенди чи історія. Взагалі все,що можна було дізнатися,щоб потім стати повноважним його господарем.
Відповідь не стала довго чекати,перед очима Несучому Хаосу потрапила цікава книга,вона лежала окремо від інших,тому і здавалося що її неможливо було знайти. В який раз він переконався,що замок в точніше та сила яка в ньому мешкає,допомогає йому зірок, напевно вона того сама хоче,щоб він став господарем.
Взявши книгу до рук,він побачив поряд зручне крісло та круглий стіл. Він обережно сів,та почав так обережно слухати пил та павутину з книги,немов від цього залежало його життя. .Відкривши книгу Несучого Хаосу привабило декілька загадкових таємниць замку,які змушували його цікавість палати ще більше. Так він дізнався що у замку є підземний хід,який зачинений міцним ланцюгом. Як було сказано далі,там куди вів цей хід,були заховані великі скарби, важливі артефакти,але тільки повноцінний володар замку має змогу туди потрапити. Несучий Хаосу вже бачив в цьому велику змогу,втілювати свої плани,для влаштування свого нового царства. Але тільки залишилося всі ці тайни розкрити,та взяти під свій контроль.
Прогорнувши сторінки про давній хід,йому зараз не дуже було важливим,але як він міркував,то навідатися туди треба було. Але гортавши далі книгу,він знайшов те,що так більше всього йому було потрібним. Там було сказане,що у замку є невидимі сили,привид охоронця замку,який з давніх пір захищає володіння,та допомогає тим,хто схожий на його самого першого володара. Цей привид спостерігав за всім замком,та міг магічним чином робити все що забажає його господар. Також він мав унікальну змогу,навіть після смерті,знати та оповіщати про наближення загрози чи нападу. Як приписувалося у книзі,ще не одна жива душа не могла наблизитися до ціх володінь.
Прочитавши це, Несучий Хаосу відклав ненадовго книгу,він був вражений тим що дізнався тільки що. Він сидів мовчки,дивився у далекий куток бібліотеки,немов намагався щось там побачити надзвичайне. В голос він проговорив,немов поряд хтось був:
"Так ось хто мені допомогає завжди,та завдяки цьому привиду я все знаходив так швидко! Мабуть цей охоронець при житті був якимось магом,що може так читати думки на такому відстані. Щось мені здається він в мені побачив якусь схожість зі своїм минулим господарем".
Ця думка не давала йому спокою. Все що він поступово робив та дізнавався,почало складатися в якусь картину,немов все що він робить,мало сенс,та саме для цього він потрапив у цей світ та залишився у цьому замку. Якщо в минулому тут жили також самі як і він,то не дивно що все буде траплятися,щоб відродилося та веліч цього світу,а це йому необхідно.
Щоб переконатися у своїй правоті,Несучий Хаосу думками вирішив собі побажати хоч якесь золоте багатство. Він заплющив очі,та дав яскраве побажання в думках потримати хоч якусь крихту золота у руці. Відкривши очі він побачив як у його долоні лежала справжня золота монета,вона немов вогонь своїм золотим кольором палала на світлі. Тепер він переконався у своїй правоті.
Він швидко прийшов у себе,така новина дуже  здивувала його,але він на щось подібне і розраховував. Підвинув до себе книжку,він почав далі дізнаватися які ще таємниці приховує цей замок. Його привабила одна сторінка,яку він почав читати. Там говорилося про заборонену кімнату. Вона знаходилася із однієї башти замку на самому поверху. Ця кімната була настільки містичною,що про неї залишили тільки записи. Ще було сказане,що в тій кімнаті було сховане на завжди те,що давало змогу володарю переміщатися та слідкувати за іншими світами,навіть не прибігаючи до порталу,та не мавши шпигунів. Прочитавши це,Несучий Хаосу вирішив як можна швидко дібратися до цієї кімнати.
Піднявшись з крісла,Несучий Хаосу розмяв своє тіло,за такий час сидіння,воно почало неміти. Привів себе у порядок,він вийшов з бібліотеки до коридору. Раптом немов хтось підштовхнув його до стіни,в коли він звернув увагу на стіну,то побачив що вона уся ізписана невідомими символами та вирізами. Доторкнувшись до них,у голову одразу линули образи,незрозумілі спочатку картини,але потім стало все ясніше,як він зрозумів,це йому передавався маршрут,немов йому путівідник розповідав як дібратися до тієї таємничої кімнати. Тепер він впевнено міг рушати на пошуки того місця,не промивши нікого про те,щоб його відвели.
Завдяки тому що в його голові зьявилася деталі того,як дійти до загадкової кімнати, Несучий Хаосу дуже швидко дібраввся туди. Він тепер знаходився на самій височеній башті,в якій була одна єдина дверь,перед якою він стояв. Він спробував її відкрити руками,але його немов струмом току стукнуло,тому він прибрав свою руку від ручки. Він стояв так довго у ступорі,але потім він знов звернул увагу на малюнки на стіні,та мавши тепер досвід що вони роблять,він провів рукою по стіні,очікуя відповіді.
В голову не приходили не яких образів,ні чого такого не було. Тільки єдине що пробігло в голові,це якась чужа думка,яка повторювала тільки одне: "Все що тобі потрібно,вирішується за допомогою думок,бо саме думки відрізняють людину,а частини тіла не зовсім гарний варіант для захисту..."
Тепер йому все стало зрозуміло. Він став знову навпроти двері,заплющив очі,та почав зусереджнно налаштовувати свої думки,таким чином,щоб було все зрозуміло,чого саме він хоче та для чого сюди прийшов. Немов по чомусь приказу,він почув як відкрилися двері. Він відкрив очі,та побачив що двері справді були відчинені,запрошуючи його у середину.
Зайшовши у середину кімнати,до його носа одразу дійшов запах вологості,напевно ця кімната стояла так довго зачинена,що згодом все тут пропало. Але те що він побачив,відбили усякі підозри. Вся кімната була на диво прибрана,та нагадувала справжню лабораторію для чарівника. Тут були полиці,на яких стояли теж різноманітні книжки,біля шафи стояв стіл з якимось засобами,та що більше всього вразило,так це стоячий посередині чорна хруштальна куля. Вона грала бліками на світлі,та так і приваблювала щоб хтось підійшов до неї.
Але Несучий Хаосу підійшов до шафи з книгами,він хотів дізнатися що приховує у собі ця,хоч і невеличка,але загадкова та таємнича бібліотека. Дивившись книги,він бачив перед собою все що потрібно великому чарівнику,тут були такі книжки: "Книга призиву істот",Як впливати на людей скрізь час" та безліч в такому дусі. Йому спало на думку,що це необхідно буде якось прочитати, тільки після того,як він зробить все що замислив на початку. 
Але дещо з цього привернуло увагу. На полиці лежав свиток. Хоч замок був і давнім,але по ньому неможливо було сказати що він лежав тут так довго. Бо дуже гарний вигляд той мав. Несучий Хаосу взяв його у руки,розвернув та почав бігати очима, дивлячись що там сокрите. Він зупинився на його думку,дуже цікавому моменті. Тут розповідалося по таємний хід,який вів до тієї скарбниці про яку він вже дізнався. Цей хід був побований великим магом,який завжди мав жагу до влади,та завжди хотів мати в своєму замку таке місце,де неможливо було дібратися. Але після того як цей маг згинув,то ніхто не зміг би знайти цього ходу,бо він зберігався у таємниці тих,хто зараз охороняє замок.
Так же там розповідалося про якусь сім'ю. Як було сказано,це була королівська родина. Коли було знищення цього світу, цей хід був для них захистом. Але коли усе навколо було знищено,вони в цьому ході,використали якусь магічну дію,щоб можливо було покинути замок непомітно,для того щоб спасти своє життя. 
Як він ще дізнався зі свитку,духи які залишилися у замку,наклали на все могутні чари. Як тільки згинув останній володар замку,жодна жива душа не могла знайти це місце,та ніхто не зможе відкрити двері. Ці чари були накладені дуже сильно, тільки той хто буде новим володарем світу та замку,зможе відкрити. А той хто не має на це права, залишиться камінням у середині замку,що буде іншим прикладом,те що тобі не належить,тебе згубить.
Все що він прочитав у свитку було пов'язане між собою. Цей замок справді мав у собі багато таємниць. Він тепер все на власні очі пережив,та знає що за сили та чари боронять цей замок і чому він так легко все тут отримує .
Кожна деталь яку він дізнавався зі свитку,наближала його у розумінні замка,та того що все що він робитиме,веде до того,що він тепер новий господар цього світу,якому тепер випала честь та роль бути ще більше величним,та розповсюджувати свою владу на всі світи які існують.
Закривши світок,він положив його на полицю, тепер його цікавила та чорна куля,яка так вабила його як він тільки зайшов у цю кімнату. Він обережно підійшов до столу,та став дивитись в неї,та сам не помітив,як його питливі думки почали бігати у розумі. Куля швидко дала знати,на що вона здатна. Тепер Несучий Хаосу через цю кулю бачив все навколо замку,ось то місце де він з'явився,а он та доріжка по якій він потрапив до замку. Потім картини змінилися, тепер він немов якусь кіноплівку дивився,як один коридор мінявся на інший, тепер перед його очима була велика кімната,геть уся заповнена багатством.
Потім картина змінилася перед його очима зьявився той самий троний зал,який він вже відвідував,але там було те що при першому разі він не зміг розгледіти. В самому кінці того залу,були якісь дивовижні колони,вони чимось нагадували дверцята, тільки зроблені вони також з обсидіану. Вони були розташовані таким чином,з однієї сторони було таких пьять,та з іншою також. 
Несучому Хаосу спало на думку,що ці колони служать як би мовити портальними колонами,які відкрившись ведуть прибувши з одразу до трону. Тепер він знає що треба робити,для того,щоб сюди приходили ті,хто буде на нього служити.Він вже бачив як воно має виглядати. Від таких думок,він навіть забув що стоїть біля кулі,яка саме цю картину йому показує,немов вона ожила на очах. Ця картина дуже здивувала його,але треба було закінчувати це,бо з такими чарами можна було насправді зійти з глузду на початку. Тільки він про це подумав,як його бажання було виконане.
Картини мінялися так швидко,але добра пам'ять запам'ятовувала усе,що бачила. Якщо йому буде необхідно,він без зайвих проблем знайде це місце,навіть з закритими очима. Все скінчилося так раптово,як і почалося. Несучий Хаосу стояв вражений,та тепер він повністю був впевнений,якщо б його не визнали володарем новим,він би всього цього не дізнався би.
Але треба було повертатися до бібліотеки,бо він так і не дочитав ту книгу,яку так і залишив там. Тому ще раз оглянувши кімнату,він вийшов. Завдяки тому що пам'ять в нього була дуже добра,він запам'ятав увесь маршрут,яким він добирався до башти, тепер повернутися він зможе набагато швидше. Він спустився з башти,та пішов до бібліотеки.
Прийшовши втомленим від такого обходу замку,він знов сів у крісло,книжка так і лежала відкритою як він її залишив,єдине що било дивним,так це то,що вона тепер була відкрита на останній сторінці,він взяв книгу ближче,там був заголовок,який казав про те щоб стати володарем замку треба звернутися до самих старих привидів,які знаходилися на самому низу,під самим замком. Ці привиди при житті були величними магами,які могли з нічого виготовляти зброю,та призивати таких істот,яким нікому не доводилося бачити. Несучий Хаос був вражений тим що він зараз прочитав,йому вже некортілося пройти цей обряд,щоб стати володарем замку.
Закривши книгу,він спочатку хотів почати виходити на зв'язок з цією силою,яка так ретельно себе приховувала,та якось дізнатися,чи готова вона і надалі йому допомогати,щоб стати повноправним господарем. Він сів у зручне крісло,заплющив очі,та думками звернувся до той сили замку:
"Я Несучий Хаосу,звертаюся до тебе о велика сила цього замку! Почуй мене,та дай відповідь,якщо ти маєш на це змогу. Я хочу дізнатися,чи готова ти визнати мене господарем цього дому? Щоб я міг за допомогою твоїх таємниць заволодіти усіма світами,які тільки існують. Нести хаос туди,де завжди звикли жити у тиші та спокої."
Казавши ці слова,він ні краплини не приховував своїх планів,бо він знав давно таке правило,в будь-якій справі,треба довіра. А саме це він хотів налагодити з силою цього замку,але зараз ні чого не траплялося незвичного.
Відповідь довго не чекала,Несучий Хаосу відчув,як десь у глибині землі,там на самому дні під замку,почалися якісь повштовхи,він сидів заплющивши очі,та в його голові почали блукати образи: то золота корона вдягається на його голову,то перед ним стоять купа білих привидів,в він як цар ходить перед ними. Все це коїлося з ним немов насправді,але ж він добре знав,що зараз знаходиться у бібліотеці. Було таке враження,що він тільки що пройшов ініціацію коронування. В всі привиди замку побачили в ньому людину справи,як того вимагає обов'язок царя. Не дарма він довіряв усій допомозі яку надавали духи йому. Відкривши очі,йому щось почало давити на голову,він доторкнувся до неї,та нащупав що на його голові справді натягнута корона,яку знявши він побачив власними очима. Так його признали власником замку,та царем цього світу.
Але він не забув про свої цілі,одразу після того як він про все дізнався,та отримав повну свободу володінням замку,він нарешті може взятися за втілення своїх планів,в для цього йому потрібні васали,які будуть робити все що він їм скаже. Дякувати тому,що в нього тепер є те багатство,яким він зможе підкуповувати усіх. Сам зловивши на тому,що його поведінка стала походить на давнього господаря замку,та він відчув як він стає з ним одним цілим. 
Несучий Хаосу вирішив повернутися до троного залу ,де були розташовані колони для порталів, тепер він мавший такі багатства,може легко влаштувати пастку для тих,хто за погонею розбагатіти буде робити все що йому треба,а він буде цим маніпулювати. 
Він прийшов до кімнати,дістав свій артефакт,та почав повільно біля кожної колони відкривати портали. Кімната наповнилась веселкою кольорів,бо кожен такий портал мав свій колір. Тепер залишилося чекати,поки якась жертва сама прийде до нього у пастку.