Вступ

Привітик.

Знаю,знаю,знаю. Я обіцяла цікаву книгу із безліччю запитань для хорошого проведення часу у колі близьки вам людей ,а тут вас зустрічає простеньке "привіт"?

Так ,я буду занудною і розповідати про своє життя,свої думки та свої дивні питання ,котрі часто залітають у мою голову і можливо у вашу також.

Давайте я розповім трішки про себе.

Звичайний підліток із купою своїх проблем ,якому у дитинстві відрубали крила.

Напевно ви частенько чуєте фразу,,Я займаюсь не тим чим хочу".Можливо цю фразу і ви собі говорила не раз?Ви ж також частеньок ставите собі запитання,,А для чого я тут?Яке моє призначення?Яка моя роль у цьому житті?"

Давайте по троху розбиратись.Я не збираюсь розписувати вам тяжкі ,заплутані та філософські речення ,які ,давайте не брехати самим собі,ніхто ніколи не розумів .

Наше життя це велитенська сцена.У неї є осонова ,декорації,освітлення,звукові ефекти і тому подібне.Але саме основне ,на ній ставиться чіткий сценарій у якому бере участь мільярди головних героїв.Так,так,саме ГОЛОВНИХ. 

Ви скажете ,,Маячня.Є сценки з багатьма героями.Ну штук 10 від сили.Мільярд?Такого не може бути."Але я готова з вами посперечатись .І б'юсь об заклад ,що я переможу.Надто самовпевнено?Що ж,слухате тоді.

Зараз ви проживаєте своє життя.Не важливо хто ви ,скільки вам ,ваша стать чи навіть орієнтація.Ви живете свій сценарій.Так,згідна,цей сценарій не дописаний.Так,цей сценарій не бездоганний.Однак він є.Свій сценарій пишете ви .Ті ,хто скажуть,,Ми таке чули мільйон разів і все розумієм,це банально".А от і ні.Свій сценарій пишете ви і люди ,які вас оточоють.Знаю ,знаю,ділитись своїм особистим ми не вміємо.Усі ви жадіни та дуже ревниві.Але це так.Це правда.Гірка,болюча,але всетаки правда.

Досі не віриш?Давай наведу приклад.

Я розкажу вам сценарій однієї дівчинки ,що сидить у червоному платті на сцені за роялем і виграє прекрасні мелодії ,а весь зал у захваті від її таланту. Назвемо її Джус.

Джус вирішила перетворити свій сценарій в реальність.Стала робити все для цього.Вона вмовляла свою маму записати її у музичну школу.Та довго відмовляла дівчинку ,але все таки погодилась.Щаслива Джус провчилась у вчительки декілька років ,але її ставлення маленькій не подобалось.Дівчинку піддавали жорстокому поводженні ,крикам ,а саме основне,дівченці внушали ,що та бездарна.Коли Джус зрозуміла ,що не готова це все терпіти вирішила знайти допомоги у мами.Та лишень сказала одну фразу,,Ти це почала - ти це закінчиш". Цілих 8 років дитина буквально страждала від постійного булінгу та побиттю зі збоку вчительки та своєї мами.Вільного часу у дитини не стало зовсім.Після тяжкого шкільного дня були щоденні підготовки до концертів по фортепіано.

Як ви вже могли зрозуміти,сценарій дівчинки пішов не за планом.У нього втрутись герої на роль яких маленька Джус підбирала зовсім інших акторів.Їй лишалось підкоритися новому сценарію та слідувати сюжету який їй нав'язували.

В серці дівчинки поступово,а згодом і зовсім, зникло місце для музики та гри на  інструменті.Тепер її сценарій був їй ворогом ,а бажання поступово переростало в ненавість .

Однак ,через деякий час,у дівчинки прокидається надія на щось краще.Останній рік в музшуколі.Останній, і дівчинка зможе втекти на навчання у інше місто,створити новий сценарій ,слідувати йому ,а саме головне,ретельніше підбирати героїв ,яким вона буде дозволяти брати у ньому участь та вносити свої поправки.

Щастя тривало не довго.Мама дівчинки притримувалась свого непоруного правила закінчувати те ,що було почато.Її примусили поступити далі на музичну спеціальність у коледжі.

Дівчинка старалась у навчанні.Ще в школі Джус була досить сильним учнем ,але це все давалось через великі страждання.У неї зародився синдром відмінника .Хто не знає що це зараз поясню.

Людина ,яка постійно вчилась,яку заставляли бути кращою за інших у скорому часі не зможе закинути ту чи іншу роботу ,навіть якщо вона їм не довподоби ,заради того ...а заради чого?Такі люди не знають навіщо вони це роблять.Але є дещо ,що зобов'язує їх це робити.

Відчуття провини.

Це не контролюється.Якщо з дитинства був поставений режим,,бути кращим ,щоб тебе не принизили",то цей режим буде працювати доти ,доки людина не почне цінувати себе ,свій час і тверезо усвідовлювати свої сили.

Джус так не могла.Вона підкорялася цьому синдрому.Вона займалась тим,що приносило їй не задоволення, а страждання ,ненависть та злість,при цьому залишаючись накращою.

Вона не змогла виправити свій сценарій.Надто багато не правильних людей впливало на нього ,переписувало сюжет так,як хотілось їм.

Кожен повинен зайнятись своїм сценарієм,cлідувати СВОЄМУ сценарію ,міняти сюжетні лінії так ,як хоче автор.

,,У кого перо - той має право над сценарієм" .Це для вас перша моя цитата.Запам'ятайте її.Не давайте іншим відітнути ваші крила.Не будьте тею маленькою Джус ,яка не змогла щось вдіяти,не змогла відсторонити антигероїв від сюжету.Так,без них ніяк.Але у кожному мультфільмі,фільмі,казці є зазвичай 1 антигерой для контрасту добра та зла.Не дозволяйте цим антигероям захоплювати і без того складний та заплутаний сюжет.

Ставте свої спектаклі на цю сцену!

Живіть своїми сценаріями!

Будьте тим самим ідеальним головним героєм!