Зірочка – дослідниця біохімії

Стара кобила Зірочка завжди славилася своєю допитливістю. Не було в селі тварини, яка б знала більше про те, як росте трава, як працює шлунок або чому молоко таке смачне. Але останнім часом її цікавість набула нового виміру — біохімії.

— Біохімія допомагає зрозуміти, як ферменти перетворюють яблука на енергію, а траву — на стрункі м’язи! — бурмотіла вона, обнюхуючи свіжу траву.

Зірочка вирішила створити «лабораторію» прямо в стайні. Вона виставила на столі пробірки з трав’яними настоянками, маленькі дерев’яні ложечки, склянки з водою і навіть старий мікроскоп, який колись залишив у селі мандрівний науковець.

— Сьогодні перший експеримент з біохімії! — оголосила Зірочка, розставляючи трави в «науковому порядку»: білок, вуглевод, фермент.

Кози та кури уважно спостерігали, а вівці стояли десь на відстані, поглядаючи на «божевільну кобилу».

Перше випробування було просте: змішати подрібнені яблука з морквою та невеликою кількістю сіна. Зірочка старанно перемішувала суміш лапою, обережно пробувала на смак і записувала свої спостереження на піску:

— Ферменти починають працювати! — бурмотіла вона. — Якщо правильно комбінувати інгредієнти, виходить справжнє диво!

Раптом суміш у пробірці почала пузиритися, видаючи тихі шипіння. Корови, які підкралися через паркан, зупинилися в здивуванні. Кіт із сараю стрибнув на дах, дивлячись на бульбашки:

— Яке це чаклунство?! — нявкнув він.

— Це біохімія! — вигукнула Зірочка. — Вона працює навіть тоді, коли ніхто не очікує!

Наступним експериментом стала «трав’яна аеродинаміка». Зірочка вирішила перевірити, як трава і зерно «реагують» у шлунку тварин. Вона поклала трохи суміші у маленькі миски та запросила кіз, курей і вівців на дегустацію.

Кози з’їли все за хвилину і почали стрибати так високо, що Зірочка ледве встигала рахувати їхні «молекулярні» стрибки:

— Це що, реакція ферментів чи просто шалена радість? — сміялася вона.

Курка, яка зазвичай була дуже серйозна, намагалася співати хором, але вийшов дивний мікс кудкудакання і мелодії, схожої на булькання пробірки.

— Біохімія створює дивні ефекти, навіть у піснях! — вигукнула Зірочка.

Втім, не всі експерименти пройшли гладко. Вівці були дуже обережні і вирішили спостерігати здалеку. Однак одна вівця не втрималася і вкусила шматочок суміші — миттєво підстрибнула, вдарила хвостом по мисці, і весь «трав’яний коктейль» розлетівся по стайні.

— Ой, це вже реакція катастрофічної біохімії! — сміялася Зірочка, витираючи сліди на підлозі.

Після обіду Зірочка вирішила провести заключний експеримент: перевірити, як її «біохімічна суміш» впливає на настрій. Вона поставила невеликі миски біля кожної тварини і спостерігала, як вони пробують і реагують. Кози стрибали, кури співали, корови танцювали, а кіт із сараю ховався під стіною, нявкаючи про «біохімічне диво».

Зірочка, задоволена собою, ліниво похитувала гривою:

— Сьогодні я дізналася багато нового. Завтра у нас ще більш дивовижні відкриття. Біохімія — це справжнє диво!

І всі тварини знали: з Зірочкою ніколи не буває нудно, особливо коли поруч справжня дослідниця, яка перетворює науку на веселу пригоду.