Зіркові Звірята. Зоряні звірята і Вежа Часу. Книга 2

Казка для тих, хто засинає з мрією про космос…

"Коли зорі шепочуть свої таємниці, лише справжня дружба здатна врятувати Час…"

ЗОРЯНИЙ СИГНАЛ 

Глибокої зоряної ночі, коли ліс огорнувся сріблястим туманом, а зорі мерехтіли на небі, космічний корабель зіркових звірят раптом завібрував, освітлюючи галявину яскравим світлом.

Браслети-комунікатори на лапках Пружинки та Крутика подали сигнал:
— Увага, увага! Нова місія для Зіркових звірят! — пролунала бортова система корабля Зоріна.

На екрані замерехтіло повідомлення: «На планеті Олдрія відбувається щось неймовірне…час перевернувся догори дриґом...»

Друзі навіть не встигли стягнути піжамки, як уже поспішали стежкою до корабля, що тихо спочивав серед лісових хащів. І тут назустріч їм вилетів Сяйвік — зірковий джміль. Він весело загудів, закрутився у повітрі, зробив три стрімкі кола навколо бортової панелі корабля та вмостився на теплу кнопку керування.

— Сяйвіку, обережніше! — лагідно усміхнулася Зоріна. — Моя кіберпанель дуже чутлива.

— Космічний привіт усім зірковим звірятам! — додала вона, побачивши єнотика Крутика та зайчика Пружинку.

— Космічний привіт! — відповів Крутик. — Що сталося, Зоріно?

— На планеті Олдрія час зламався, — пояснила бортова система корабля. — День перетворюється на ніч, малюки стають дорослими, а старійшини — дітьми з сивими бородами.

— Це ж фантастика! Я не можу дочекатися нової мандрівки крізь зорі! — нетерпляче вигукнув Крутик.

— Ми повинні допомогти! — впевнено сказав Пружинка.

СТРИБОК КРІЗЬ ЗОРІ 

— Координати встановлені. Готуйтеся до міжгалактичного стрибка! — оголосила Зоріна.

На борту запанувала метушня. Панель керування пульсувала, відлічуючи секунди.

— Енергетичні щити на максимумі! Антигравітаційні стабілізатори в нормі! Гайки та гвинтики, готуйтеся! — жартома вигукнула Зоріна. — Це буде стрибок на всі системи!  3… 2… 1! — почала вона зворотний відлік.

Корабель здригнувся. Зорі розтягнулися в довгі світлові стрічки й розчинилися у міжгалактичному сяйві.

Коли зоряний корабель торкнувся атмосфери Олдрії, друзі не повірили своїм очам. У небі одночасно сяяли і сонце, і місяць — ніби хтось переплутав захід зі сходом сонця.

Дерева скидали золоті листочки посеред весни, а вже за мить вкривалися свіжою зеленню просто взимку. Сніг сипав білими вихорами у літню спеку, а теплий дощ дзвінко стукав по калюжах серед осені.

На галявинах метушилися малюки з довжелезними сивими бородами, що плуталися їм під ногами. А поруч старійшини, перетворені на вередливих бешкетників, тупотіли ніжками й верещали, мов маленькі діти.

— Два світла одночасно?! Переплутані пори року! Що тут коїться? — вигукнув Крутик і навіть підстрибнув від здивування.

— Здається, без нашої допомоги їм не обійтися! — серйозно мовив Пружинка.

І тут до друзів підбіг маленький кумедний чоловічок із довжелезною бородою та густими сивими бровами. Кожен його крок був справжнім випробуванням: він кілька разів наступив на власну бороду, спіткнувся й гепнувся на м’який мох. Але швидко підхопився, розвів руки у дивному поклоні та весело вигукнув:

— Вітаю, мандрівники! Я — мудрий Оракс, глава планети Олдрія, старший серед олдріанців. Хоч виглядаю малюком, та мені понад сто років!

Він тяжко зітхнув і пошепки додав:

— Усе почалося тоді, коли Годинникова Вежа зупинилася й стала Вежею Зачарованого Часу. Вона керує ходом часу на нашій планеті. Але її захопив Хронос Морок — темний Хранитель Забутого Часу… злий і жорстокий.

— Хто це такий? — здивувався Крутик. — І чому він так учинив?

— Колись він був нашим захисником і зберігав час Олдрії. Та одного дня розсердився на всіх олдріанців і вирішив правити часом по-своєму. Хронос Морок зачарував Годинникову Вежу — і тепер усе йде шкереберть. День змінює ніч без попередження, пори року збунтувалися, а час на планеті перевернувся догори дриґом…

— Ми повинні дістатися Вежі й виправити це! — рішуче сказав Пружинка, стискаючи лапку в кулачок.

— Ми не відмовилися б від вашої допомоги, — кивнув Оракс. — Але знайте: це буде нелегко. Шлях охороняють підступні пастки Хроноса Морока. Він не підпустить вас до себе… Та я піду з вами й допоможу дістатися Вежі Зачарованого Часу!