Соня. Закрий. Залікуй мою біль. Я тобі їх залікувала. Я прошу тебе. Відпусти все минуле. Тобі стане легше. Я в це вірю.
Ти зникла нитка в одинокій кімнаті. Її ніхто не шукає.
Одного разу, знайдеться той самий, який зігріє твою душу. Він знайде тебе. Я не змогла допомогти тобі Вибач.
Ридання де мої? Страждання? Погасла я. А коли знову розгорюсь? Не знаю. Нічого не знаю..
У душі моїй невиліковна паніка. Вона ніколи мене не відпустить. Не залишить. Я вічності буду у тривозі.
А правда те, що я залишилася у далекому минулому?
Я не хочу дорослішати. Мені завжди буде шість. Шість.
Але мені вже шістнадцять. Я не встигаю життям насолодитись.