6.4

Коли я вранці прокинулася, то Дала вже була в кімнаті. Вона пересувалася майже безшумно, ніби літала, а не ногами ходила по підлозі. На манекені висіла нова сукня, а з ванної доносився ледь чутний шум води – схоже тепла купіль вже чекала на мій візит.

- Ой, панно Софіє, я вас розбудила? – засмутилася дівчина, помітивши, що я вже не сплю. – Доброго ранку!

- Доброго ранку! Не переймайся, я сама прокинулася. Оце спостерігаю за тобою і дивуюся наскільки ти вправна. Я вже обов’язково чимось би загриміла, особливо якби намагалася зробити все тихо. А тебе зовсім не чутно.

- Я хотіла, щоб ви могли ще відпочити – лягли ж досить пізно.

І це було правдою. Ми з дівчатами засиділися до глибоких сутінків і повернулися до палацу лише тоді, коли вся поверхня озера вкрилася віддзеркаленими блискучими зірочками. Можливо, ми б і довше посиділи, бо втратили лік часу під час дружнього спілкування. Після  неприємного інциденту, який завершився благополучно - всі дівчата заспокоїлись й не намагались одна одну шпигнути, а просто отримували задоволення від пікніка. Та, на жаль, неподалік вже зібрались зграйка служниць, які очікували претенденток, щоб провести кожну до покоїв й допомогти підготуватися до сну.

Вони ніяк не виказували свого нетерпіння, але все ж ми не жили весь час у палацах, щоб звикнути до присутності прислуги, яка ходить за господарем наче тінь, щоб ігнорувати їх присутність. Вірогідно, що вони звикли до такого порядку і не сприймали це як щось незвичне або зневажливе та особисто мені, було незручно затримувати їх занадто довго.

- Щоправда, я все одно б вас скоро будила, бо сьогодні дуже важливий день і вже за годину на вас чекатимуть у Ритуальній залі.

- І чим він особливий? Сподіваюся, що я у цьому невідомому мені ритуалі не виконую роль жертовного ягняти, - посміхнулася, а в самої серце пришвидшилося. Жарти жартами, а раптом так воно і є?

- То ви ще не знаєте? – вигукнула Дала, а очі її аж заблищали від радості, що вона має нагоду першою розповісти мені новину. – До палацу вже прибув жрець з Храму Володарки. Скоро все буде готове, щоб ви могли пройти Ритуал Визначення. Сьогодні ви дізнаєтеся який напрямок обере ваша магія. Пані Аделаїда переказувала, що вона чекатиме на вас там. Якщо дослівно, то: «Проведеш панну Софію, бо я маю прослідкувати, щоб ці криворукі нічого не напартачили тут», - засміялася дівчина і її сміх розлився кімнатою, наче шелест безлічі лісових дзвіночків. 

- А-а-а… - тільки й спромоглася протягнути я.

Оце так новина! Отже мене все ж не обділили  і я теж матиму справу з невідомим мені артефактом, як і інші учасниці відбору раніше. Невже це означає, що у мене теж є якісь здібності? Від цієї новини серце не те, що не сповільнило свій хід, а навпаки почало калатати, мов скажене. Я теж стану Гаррі Поттером і матиму свого Сортувального капелюха!