2.3

Деміан

За Зоресом і Софією вже зачинилися двері, а я так і продовжував дивитися на них якийсь час, ніби сподівався знайти там відповіді. З таким же успіхом можна було спробувати запитати у жарпака, як він опинився у нашому лісі. Відповідей – нуль! А от питань – прірва! І з кожним днем їх ставало дедалі більше.

Чи може бути, що дівчина потрапила у наш світ і справді випадково, лише завдяки своїй недоречній цікавості? Але чому тоді у неї з’явилася мітка? І як вона взагалі могла у неї з’явитися, якщо я не відчув у Софії ніякої магії? Та й за правилами відбору дівчат мало бути п’ять. Швидше за все, це якийсь збій. Частина того хаосу, який останнім часом почав відбуватися в королівстві. Як би там не було, проведення відбору – першочергова задача.

Перш за все необхідно було зв’язатися з Треєм – його присутність на цих екстрених зборах потрібна обов’язково. Як-не-як, а саме він очолює законників і відповідає за безпеку королівства.

З ним ми дружили з дитинства. Родина герцога Радінського, титул якого мав унаслідувати з часом і Трей, були частими гостями у палаці. Фактично ми росли разом, разом дорослішали, навчалися в академії і неодноразово прикривали дупи один одного від викладачів та батьків. Правда, вони це швидко просікли і алібі від друга, без підтвердження інших осіб, вже не зараховувалося. Хороші були часи! Безтурботні. Не те, що зараз…

Я дістав телефон і набрав номер Трея. Зручна штуковина! Раніше ми користувалися кристалами зв'язку, але коли Амадей притягнув з Землі пристрій за допомогою якого там люди спілкуються на відстані, то він нас неабияк зацікавив. Виявилося, що якщо поєднати телефон і магічний кристал, то можна  отримати більш функціональний і зручний спосіб зв'язку. 

- Деміане? - Трей майже відразу взяв слухавку.

- Ти мені потрібен тут. Це терміново! - замість вітання я перейшов відразу до справи.

- Друже, твої наречені вже встигли щось такого накоїти, що у Зеленому палаці знадобився Принципал* законників? Невже якась спритниця вже встигла отруїти суперницю, і у тебе тепер замість п'яти красунь лише чотири лишилося? - Трей засміявся в слухавку. Його сміх завжди був заразливим, і, навіть у такий напружений момент, він зміг трохи розрядити атмосферу.

- Якби ж то! Це, звісно, було б проблемою, але, принаймні, зрозумілою. Не повіриш! Та дівчат тепер шестеро, - пригадав плямувате обличчя Софії в недолугих окулярах і додав, зітхнувши, -  щоправда останню я б красунею не назвав. 

Трей вражено присвиснув.

- Звучить як початок поганого жарту, - проте його голос вже став серйозним. - А звідки вона взялася? Амадей привів? Але ж він знає правила! 

- Звідти, звідки і всі інші - з Землі. От тільки ніхто її не приводив - сама прийшла. 

Я докладно переповів Трею все, що сталося: як пішов на полювання, бо хотів трохи розслабитися, як заледве встиг підстрелити жарпака, який вже кинувся на дівчину, і як виявив на руці цієї самої дівчини мітку нареченої. 

- Цікаво, що б сталося, якби ти так вчасно не нагодився? – почувся задумливий голос друга. – Якщо це справді збіг обставин, то їй неймовірно пощастило. А от якщо чийсь задум… В такому випадку, або цей хтось мав бути цілковито упевнений у її безпеці, або це взагалі немає ніякого сенсу.

- Раніше жарпаки не з’являлися у цьому лісі. Тож навряд хтось розраховував на його появу.

- І то правда.

- Я велів Зоресу зібрати всіх менторів і викликати Амадея. Хочу, щоб і ти приєднався. Маємо вирішити, що робити далі. То ж, поспіши!

Відклавши телефон і відкинувшись на спинку крісла, я закрив очі і глибоко зітхнув, намагаючись відновити внутрішній спокій перед майбутньою зустріччю. Все мало бути зроблено правильно. На кону стояло занадто багато.

Як же мені зараз не вистачало поради батька!

Я з дитинства знав, що у тридцять років матиму коронуватися. Знав і готувався до цього. Але ж у тридцять! А мені ще й двадцяти восьми немає! Я мав ще майже три роки просто насолоджуватися безтурботним життям наслідного принца.  

Якби все йшло так, як мало, то й відбору цього року теж би не було. Я не планував одружуватися раніше тридцяти. Та й тоді хотів набагато більше часу присвятити знайомству з потенційними нареченими. Я б навіть на якийсь час міг би оселитися на Землі і сам знайомитися з дівчатами, а тоді вже тих, кого міг би уявити у якості своєї дружини, приводити на перевірку.

 Та одного дня все пішло шкереберть.

* Принципал – керівник