частина 2

Це слово сьогодні актуальне для народу України. Бо беззаконня рано чи пізно призводить до розплати. А ми запитуємо, чому прийшло горе..Але в нас , споконвіку християнської країни, є вихід. Це покаяння..Потрібно, щоб увесь народ, як один став на коліна перед Богом, визнав свої провини і зупинив беззаконня. Справжній лікар, коли бачить нарив, розрізає його, щоб гній витік. Так і нам треба видалити нарив гріха. Покаємося і ми, хай Господь змилується над нашою землею. звернімося до нього в молитві – за себе, за владу, за всіх людей, навіть за ворогів, щоб зцілилися наш народ і українська земля. Люблячий Бог обіцяє вислухати нас, простити наші гріхи і вилікувати наш край, від чорної діри, яка знаходиться на Чорнобильщині…

Мета даного твору увійти в кожен дім, тому що Божа мета – ввійти у кожне серце..Кажу це, бо люблю своїх батьків, рідних , вболіваю за свій народ.

Моя земля, мій край, моя кохана сторона – Україна,- так говорять, думають і пишуть українці. В Україні з’явилося декілька творів із цієї теми – “Вибух” С.Йовенко, “Чоронобильська Мадонна”  Івана Драча, “Сім”  Б. Олійника.

Злата поїхала на Лису Гору..Київ починається з Лисої Гори…

Київ розпочинався з Лисої гори, назва якої походить від відсутності на горі деревної рослинності. Навіть біля музею історії встановлена табличка: "З цього місця почався Київ". А Микола Гоголь у "Вії" писав: "... у нас в Києві всі баби, які сидять на базарі, всі відьми". За легендами, відьми зліталися на нічні шабаші на Лису гору.  Погану славу Лиса гора вперше набула у 1240 році. Саме тут, в численних печерах, ховалися вцілілі після взяття татаро-монгольською ордою Києва городяни. Відомо, що хан, не бажаючи "виловлювати" з підземних лабіринтів киян-втікачів, наказав ... замурувати входи в печери. Подейкують, що близько тисячі людей там були поховані живцем. Цікаво, що частина цих печер досі не вивчена. А у 1906 році чомусь саме тут влаштували "офіційне" місце страти так званих державних злочинців: на галявинах гори стояли шибениці. Потім тут і ховали страчених. А корінні кияни стверджують, що на Лисій горі можна з'їхати з глузду чи "зустріти" самовбивцю. Словом, зловісна гора цілком підтверджує свою лиху репутацію... З 1982 року гора носить статус природного парку. От тільки гуляти там не зовсім приємно, та й багатолюдним парк не назвеш. Знайти Лису гору можна біля станції метро "Видубичі".

Відьма Злата прилетіла на Лису Гору. У неї була мітла на якій вона літала. Всі київські відьми літають на гору кожну ніч. Вони хочуть, щоб над Києвом літали крокодили…Зелені крокодили, які повзають у Африці, а відьми хочуть, щоб вони літали над Києвом. На шабаш збиралися всі, щоб зробити ритуали.

Стара слов’янська легенда каже, що велетенська змія обвиває всю землю, а місце, де її голова кусає хвіст, знаходиться у Києві на Лисій горі. В ХІХ столітті територія Лисої гори входила до складу Печерського монастиря. Тут були пасіки та фруктові сади. Пити каву потрібно у Львові, а їсти у містичному Києві.

мм

Під час реставрації того самого будинку №13 з веранди прибрали стару віконну решітку. Її забрав до себе Музей однієї вулиці, що на Андріївському узвозі 2Б.І не дарма. Ця решітка стала мало не місцем паломництва, коли з’ясувалось, що вона виконує бажання. Треба лише потриматись або кинути за неї листочок з прописаною мрією. Кияни біжіть до 13 будинку та загадуйте бажання. В цьому році воно здійсниться.  Будинок здійснення бажань. Ви заходите туди. Пишете своє бажання.

Злата пішла містом, а через дорогу  перебігла  кішка, а на дорозі її ледь не переїхав 13 трамвай. Містика…

Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком, коли, за Іпатієвським літописом, князь Вишгородський Ростислав, син Великого князя Київського Рюріка, рушив походом з Чорнобиля в Тарциськ. Важко сказати, чому саме Чорнобилем було назване місто. Історики думають, що це від слова „чорнобильник“, як в давнину називали полин. І так само, як той гіркий полин, доля краю не була легкою.

Наступного дня Злата поїхала до Прип’яті на Чорнобильщину. Покинуті дома, дитячі речі та іграшки, зошити в яких чорнобильські діти писали про майбутнє України, про свої мрії. Страшна картина.

Занедбані лісові хащі, поля, річки тощо. Над старим диваном, що стояв посеред лісу, літали бджоли, метелики. Високо у теплій блакиті пропливали хмаринки.

Диван стояв на чималих металевих коліщатках, що вгрузли у вогку землю, а хвилі соковитої трави сягали круглих колодок, обшитих уже обшарпаним коричневим барканом. Диванна спинка згори була прикрашена дзеркалом. Це дзеркало посилало сонячні зайчики, які мерехтіли на вершку верби. На дивані, лежали іграшки та книжки. Злата перевернула свою картину та стала писати олівцем такі слова:”Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

Євангелії від Матвія 5-14. Вона запалила свічки. ” Дістала з торбинки солому та положила на неї свою картину. Підпалила солому…

Про себе читала молитву, яку їй дала київська відьма. Від картини залишився тільки самий попіл. Згоріло все.

Злата взяла цей попіл та віднесла його до покинутої церкви. Там розвіяла його. Серед старого мотлоху вона знайшла стару ікону Божої Матері. Це був знак. Мадонна і Чорнобиль. З полегшенням на душі Злата взяла ікону та повернулася назад додому.

“Зірка Полинь”

Цю історію розповів Батюшка Микола, який був свідком появи “Зірки Полинь”, яка в 1976 році з’явилася на небі неподалік від Чорнобильщини.

Зірка Полинь – образ Богородиці на небі. “Тоді була сильна гроза, яка почалася раптово. В грозовому небі з’явився образ жінки – минуло дві – три хвилини, він то з’являвся , то зникав. Я бачив , як жінка перехрестила обома руками церкву, а потім з неба посипалася полинь”.

Полинь – символ Господніх покарань. “Зірка Полинь”згадується і у Вітхому Заветі, і у Іоанна Богослова. Тут, в Чернобилі, вірять, що упавши на землю полинь, в 1976 році, була символом Богородиці про майбутню страшну катастрофу…