Глава 1

Мене розбудили звуки його кроків. М'який шелест тканини, скрип відкритої шафи, запах свіжої кави, який він завжди готував першим. Ці маленькі речі були нашими ритуалами — дрібниці, що склеювали наш світ.

Я, ще напівсонна, підтягнула ковдру до підборіддя і посміхнулась. Він зайшов у кімнату з чашкою у руці, нахилився і легко поцілував мене у лоб.

— Ледарко, прокидайся, — лагідно пробурмотів Олексій.

Його голос був для мене кращим за будь-яку будильник. Я взяла чашку, наші пальці на мить зустрілися. Маленький дотик, що змушував серце прискорено битися.

Він швидко збирався на роботу — стрункий, гарний, у футболці та джинсах, трохи скуйовджене волосся. А ще цей серйозний погляд, коли він застібав ремінь на штанах. Я завжди любила спостерігати за ним у ці моменти, ніби крадькома насолоджувалася кожним його рухом.

— Що плануєш на сьогодні? — запитав Олексій, одягаючи куртку.

— Завершити проект для кав'ярні, зустрітись із клієнтами... Ну і ще хочу приготувати щось смачне на вечерю, — відповіла я, спостерігаючи, як він зашнуровує кросівки.

— Тільки без зайвого фанатизму, — усміхнувся він. — Ти маєш не лише працювати, а й відпочивати.

Я кивнула. Він завжди хвилювався за мене більше, ніж за себе.

Перед тим, як піти, Олексій на мить зупинився біля дверей. Наче вагався. Потім швидко обійняв мене і поцілував у скроню.

— Бережи себе, маленька.

— І ти, — прошепотіла я йому вслід.

Двері зачинилися. Але в кімнаті ще відчувався ледь вловимий запах його парфумів.

Ось я і залишилась у тиші нашої квартири, ще кілька хвилин обіймала чашку і слухала своє серце.

Я не знала тоді, що такі прості миті скоро стануть для мене найдорожчими спогадами.