Розділ 19

- Напевно, Ніка права, кохання іноді робить людей сліпими й глухими. А прозріння буває несподіваним і дуже болючим, - задумливо промовляю я, прокручуючи в голові розмову з сестрою.

І хоча мені не хочеться вірити, що я теж можу опинитися в такій же ситуації, але все ж... Адже коли повністю розчиняєшся в щирих почуттях, просто перестаєш помічати якісь незначні деталі або зміни в поведінці коханої людини. Ось і я, здається, пропустила той момент, коли в нашій родині з'явилися тривожні "дзвіночки". Хоча, швидше за все, не пропустила, а просто намагалася переконати себе, що у нас все добре. А часті поїздки чоловіка пов'язані виключно з його бізнесом. Та й Кирило, як і раніше, ставився до мене і до наших дівчаток з теплом, ніжністю і любов'ю. І за останні кілька місяців навіть набагато частіше говорив мені про свої почуття.
 
"А ось і привід задуматися. Ні, я, звичайно, не сперечаюся, що твій улюблений і обожнюваний чоловік завжди оточував тебе любов'ю і турботою. Але тобі не здається, що він аж надто активізувався. То його з роботи не витягнеш навіть у вихідні дні. А тут раптом влаштував романтичний вікенд, з дівчатками почав більше часу проводити. І про свої почуття до тебе просто солов'єм заливається. Ти подумай, може він не просто так розвів всю цю бурхливу діяльність? А враховуючи, що сьогодні на горизонті ще й з'явилася його колишня... Загалом, вмикай мізки, Яна. І приготуйся до того, що твоє прозріння дійсно може бути несподіваним і дуже болючим. Ти вже занадто розчинилася у своєму Кирилі" — знову втручається в думки зі своїми повчаннями мій внутрішній голос. 

- Я просто дуже люблю його. І хіба це погано розчинятися в коханій людині? - тихо, але впевнено видихаю я. - Довіряти йому. Бути з ним одним цілим і розуміти один одного. Відчувати себе щасливою, коханою і бажаною. Кохати щиро і по-справжньому. І повністю віддаватися своїм почуттям.

І начебто знайшла потрібні слова, щоб заспокоїти не тільки внутрішній голос, а й свої сумніви. Ось тільки серце, як і раніше, наповнене тривогою. Та й розповідь Ніки про колишню Кирила не дає мені спокою. І тих маленьких пазлів, які виринають з моєї пам'яті, стає все більше. Але картинка, в яку вони складаються, мені подобається все менше і менше. Мої спогади не обмежуються тільки дивною поведінкою Валери. Хоча п'ять років тому я не особливо зациклювалася на тому факті, що він дійсно якось надто наполегливо намагався захистити мене від залицянь Кирила. Мої батьки теж спочатку дуже насторожено ставилися до наших стосунків. Їх дуже бентежив той факт, що Кирило старший за мене на дев'ять років. Правда, мій "дорослий і не викликаючий довіри чоловік" вже при першій зустрічі зміг розвіяти їхні сумніви. 

Він пустив у хід всю свою чарівність і весь вечір нахвалював мамині кулінарні шедеври. Ну, а коли майбутній зять ще й розповів, що грає на піаніно і досить непогано розбирається в класичній музиці...Загалом, мама була на сьомому небі від щастя і вже готова була прийняти в нашу сім'ю ще одного синочка. Але ось щоб завоювати довіру батька, Кирилу довелося докласти більше зусиль. Хоча і тут він впорався на відмінно. Варто було йому тільки заговорити про те, що він обожнює машини й швидкість, і "незламна фортеця" впала. І нам з мамою знадобилося чимало зусиль, щоб "витягнути" наших чоловіків з гаража, де вони вже обговорювали розширення татового бізнесу.
 
Я навіть зараз не можу стримати посмішку, коли згадую щасливі обличчя батьків. А "дорослий мужик, який не викликав у них довіри" немов за помахом чарівної палички перетворився на "розумного, інтелігентного, правильного і всебічно розвиненого хлопця". Якого вони з розпростертими обіймами були готові прийняти в сім'ю. Ну, ось так легко і невимушено Кирило зміг завоювати повагу і любов моїх батьків. Та й Валера, через якийсь час все-таки прийняв наші стосунки. І коли Кирило зробив мені пропозицію, щиро радів за нас. А ось я тільки зараз починаю розуміти дивні зміни в його поведінці. Валера не був упевнений, що Кирило остаточно позбувся почуттів до своєї колишньої дівчини й боявся, що, зробивши необдуманий вчинок, він розіб'є і моє серце.

- Але якщо Валера бачив, що Кирило не щирий у своїх почуттях, хіба б він так радів за нас? Ні, він точно не дозволив би, нехай і своєму найкращому другові, обдурити мене. Та і я точно впевнена, що почуття мого чоловіка завжди були справжніми та щирими. І він просто не міг зрадити мене. Але як тоді пояснити слова його колишньої... Або все ж не колишньої... А ще та розмова Кирила з його мамою... Все так складно і незрозуміло... Як же я втомилася, — прошепотіла я, закривши очі й відкинувши голову на спинку дивана. - Мені дійсно потрібно відпочити. А завтра...

Мої думки перепліталися зі спогадами, і я повільно почала занурюватися в сон. Він огортав мене тишею і спокоєм. І мені було неймовірно легко і приємно парити в цій казковій невагомості. Я відчувала себе маленьким пушистиком, якого дбайливо підхопили теплі потоки вітру. Вони дбайливо обіймали мене, і я повністю розчинялася в їхніх ніжних обіймах.