Розділ 37

— А ти, значить, гідний? Звісно, ти ж у нас справжній мужик. Правда, сміливості в тебе вистачає лише на те, щоб маніпулювати почуттями моєї дружини й намагатися налаштувати її проти мене. Тільки от я не дозволю тобі втручатися в мою сім’ю. І розмовляти ми будемо з тобою по-чоловічому, — я здригаюся, а моє серце тривожно завмирає, коли я чую за спиною грізний рик… Антона.

Погодившись на вечерю з Микитою, я продумала кожне слово, кожну деталь нашої зустрічі. І незважаючи на те, що колишній друг мого чоловіка знову намагався вести свої брудні ігри, я все-таки починала досягати своєї мети. Я знову бачила в його очах розгубленість і... страх. Почуття, які явно не були прийнятні для Микити. А значить, моя інтуїція мене не підвела. І якби не поява Антона, яка взагалі не входила в мої плани й стала повною несподіванкою.... Якщо чесно, то я перебуваю в легкому шоці й щось не особливо горю бажанням навіть обертатися на грізне гарчання за моєю спиною. А ось Микита швидко справляється зі своїми емоціями, хоча, так само як і я, явно не був готовий до появи Антона.

- По-чоловічому? - глузливо посміхається він. - Не знав, що стежити за дружиною і контролювати кожен її крок - це гідний вчинок справжнього чоловіка. Особливо після того, як зрадив її. До речі, теж вчинок «справжнього чоловіка»? То хто з нас маніпулятор, Левченко? Та в тебе немає навіть сміливості визнати, що ти своїми ж руками зруйнував свою сім’ю. І зауваж — я тут абсолютно ні до чого. А ти програв, мій друже, і тобі просто потрібно з гідністю прийняти поразку та змиритися з реальністю.

- Значить, програв? — голос Антона звучить напрочуд спокійно. І мені здається, що цей спокій передається й мені. Принаймні моє серце вже оговталося від шоку і намагається битися у звичному ритмі. А коли чоловік сідає поруч, і його тепла долоня лягає на мою руку...

«Так спокійно, Руслано.Не панікуй. Вдих. Видих. У цих іграх ми з тобою брати участь не будемо», — я обережно звільняю руку і бачу, як темніють очі чоловіка.

Так, Антона я люблю. І не хочу обманювати ні вас, ні саму себе, переконуючи, що його дотики мені не приємні. Але в цій ситуації я справді почуваюся якось дивно. Адже ми живемо не в Середньовіччі, де лицарі будь-якими способами намагалися завоювати даму серця. Я до того, що їхні вчинки не завжди були романтичними та наповненими щирими почуттями. І хоча в почуттях Антона я не сумнівалась, ну принаймні до того часу, поки не взнала про його зраду...

- А ти сам не розумієш, що програв? - розпливаючись у задоволеній посмішці, Микита багатозначно поглянув на мою руку, яка вислизнула з-під долоні Антона.

— Я, на відміну від тебе, ніколи не грав. Я всі ці роки жив і кохав. По-справжньому, — я бачила, що в очах чоловіка вирувала справжня буря із емоцій, але він намагався стримувати їх. — А ти... Ти весь цей час виношував план помсти. Намагався знищити наш бізнес, зруйнувати нашу сім’ю. Микита, тобі самому не набридло жити з цим маніакальним прагненням помститися мені? Може, пора припиняти свої брудні ігри й почати жити нормальним життям?

— Брудні ігри, кажеш? А ти сам, що, білий і пухнастий? Чудовий сім’янин і люблячий чоловік? — злобно вискалився Микита. - А що ж ти, такий правильний, зрадив свою кохану дружину? І зауваж, у найважчий для неї момент. А тепер ще й наслідок своєї зради притягнув додому. Навіть я був у шоці від твого цинізму й нахабства. Хоча це, мабуть, і є твоє розуміння справжніх і щирих почуттів до коханої жінки. Браво, Левченко! Ти просто справжній мужик!

Микита й Антон пронизували один одного нищівними поглядами. А в їхніх очах вирували справжні урагани, які в будь-який момент могли вирватися назовні, знищуючи все й усіх на своєму шляху. І якщо їх не зупинити...

- Гей, справжні чоловіки, а я вам не заважаю? Ні? — з роздратуванням видихнула я. — Може, ви продовжите свою захопливу розмову в іншому місці. Все-таки люди прийшли смачно поїсти й відпочити від проблем, а не брати участь у реаліті-шоу «Вгадайте, хто з нас двох найкрутіший мужик», — з роздратуванням видихнула я. - Хоча якщо вам так вже потрібні глядачі... Окей, тоді щасливого перебування.І гарного вам вечора.

І поки двоє колишніх друзів «зависли», мабуть, не очікуючи такого розвитку подій, я встала і швидко попрямувала до виходу з ресторану.