=9=

– Я ніколи не працювала в готелі, – відповіла і насупилась. – Посада керівника це дуже серйозно. Потрібна людина з досвідом.

– У тебе буде помічник, – спокійно відповів Роман так, ніби не бачив жодної проблеми. – Обіцяю, він введе тебе в курс справи та все пояснить.

Я задумалась.

На перший погляд пропозиція Романа виглядала чудово. Мені більше не треба нічого шукати. Можна швидко вийти на роботу та почати заробляти гроші. Ще й така приваблива вакансія. Керуючий готелем. Тут ніхто б не став сумніватися, погодився, а вже потім розбирався б з деталями.

Звичайно, про готелі я мало що знала. Ми з Еміном зупинялися там, коли їхали відпочивати, от і все. Я бачила готель лише як гість, а не як співробітник. І навіть без досвіду у цій сфері мені зрозуміло, що це дуже різні речі.

Але взагалі проблема зовсім в іншому.

– Навіщо ти пропонуєш цю посаду? – прямо спитала я.

Роман і бровою не повів.

– Я впевнений, ти добре впораєшся з роботою. А ще в цьому готелі мені потрібна людина, якій я зможу довіряти.

Звучало гарно, але я не вірила жодному його слову. Після того, що зі мною сталося, довіряти людям важко. Особливо тим, хто має прізвище «Байсаров».

– Романе, я не знаю, чому і для чого ти почав цю гру, але брати участь у ній не збираюся.

Він раптом обернувся і глянув прямо в мої очі.

– Немає жодної гри.

Роман не поспішав відвертатися. Вивчав мене настільки уважно, що стало ніяково.

– Стеж за дорогою, будь ласка, – промовила я.

Чоловік усміхнувся, але сперечатися не став.

– Я знаю, що у вас з Еміном є свої конфлікти, але якщо ти вирішив використати мене, щоб помститися йому…

– Ні, – жорстко промовив Роман. – Навіть не думай про це.

– А як ще розуміти твою ідею з готелем? – Мимоволі сплеснула руками. – Ти знаєш, що я працювала лише в компанії Еміна. Недовго. Останні п'ять років провела вдома. Але тобі раптом спадає на думку запропонувати мені серйозну та відповідальну посаду, для якої люди повинні проходити спеціальне навчання. Та й практика важлива. Ніхто не стає керуючим у перший робочий день. Без досвіду.

– Ти маєш рацію, – кивнув Роман. – Але головне ти пропустила. Мені важливо, щоб цю посаду обіймала надійна людина.

– І я…

– Ти підходиш, – він впевнено підбив підсумок. – Це ніяк не пов'язане з Еміном.

– Твоя пропозиція викликає багато сумнівів.

– Чому? Я не маю наміру пов'язувати тебе умовами робочого контракту. Якщо тобі щось не сподобається, ти зможеш звільнитися. Доведеться відпрацювати ще два тижні, поки ми знайдемо тобі заміну, але це стандартна практика для таких ситуацій.

– Отже, я отримую право звільнитися практично будь-якої миті.

– Так, ніхто не стане тримати тебе силою, Наталю, – він знову глянув на мене і посміхнувся. – Мої співробітники не вважають мене тираном. У роботі я досить демократичний.

Легкий укол у бік Еміна. Мій чоловік діяв дуже жорстко. "Тиран" це, мабуть, найм'якше визначення, яке йому можна дати.

– Можна спробувати, але спершу я хочу вивчити робочий контракт.

– Без проблем, мій помічник відправить тобі все на пошту, – він дістав із кишені візитну картку і простягнув мені. – Тут його дані. Напиши, коли тобі буде зручно. Завтра чи у вихідні. Ти переїжджаєш, тому я розумію, що спочатку ти будеш зайнята.

Я відчула приплив натхнення. Все-таки це великий успіх. Знайти роботу ще до того, як я, власне, почала щось шукати. Звичайно, буде важко, але труднощі мене зовсім не лякали.

Хоча радіти зарано. Я відчувала щось недобре в такій щедрій пропозиції.

Можливо, Роман збирається зачепити Еміна саме цією роботою? Колишня дружина працює в одному з готелів його конкурента.

Не впевнена, що Еміну є до цього справа... йому ж начхати на мене. Було б інакше, він би не зраджував. Ніколи не знайшов би собі коханку.

Я скривилася.

– Голова болить? – моментально спитав Роман, помітивши вираз мого обличчя. – У мене є чудові таблетки. Відразу знімають спазм.

– Ні, дякую.

Він перевів розмову на нейтральну тему, і я відволіклася так, що не помітила, як ми приїхали до мого подвір'я. Туди, де минуло все моє дитинство.

Ну ось. Тепер я вдома залишилося розібратися з квартирантами.

Інтуїція підказувала, попереду чекає не найприємніший сюрприз, але коли я піднялася нагору і відчинила двері, одразу з порога зрозуміла, що такого у страшному сні уявити не змогла б.