Зрада та відродження

Подивися у вічі того, хто зрадив тебе

Ти зупинився, втомився, впав,
Лежиш на холодній землі,
Тебе поранив страшний удар,
Мітка якого залишиться на твоїй спині.

У темнім полі, на промерзлій землі,
Серед великих колосків, лежить твоє тіло,
Ти питаєш себе:"Що, за паскуди, оті? 
Що встромили ножа, тобі у спину.

Ти хочеш встати, але сил немає,
"За що?"": питаєш себе безперестанку,
Ти хочеш взлетіти, але крил немає,
"Чому?": кружляє постійно в твоїй голові.

Ти відчуваєш, як знов виростають вони,
Могутньо розправились над землею,
Ті крила, що обрізані були, колись тоді, 
Тепер, їхня сила пов'язана з твоєю душею.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше