1

Весняна гроза закінчилася так само несподівано як і розпочалася. Ще здається хвилину тому з неба виливалися справжні потоки води, крона дерев тріщали від різких поривів вітру, і все навкруги здригалося від гучної громовиці, а вже за мить все минулося, і на згадку про цей шалений буревій залишилися тільки дощові калюжі на асфальті, запах озону в повітрі, та барвиста веселка над вечірнім містом.

Для Данила сьогоднішні примхи погоди залишилися непоміченими, адже хлопець від самого ранку був заклопотаний ремонтом свого першого автомобіля. Старий, вживаний «фольксваген» дістався юнакові за півціни, однак вже встиг «дістати» його своєю норовливою вдачею. Машина любила комизитися в найбільш непідходящий для цього час, тому на вихідні парубок вирішив розібратися зі всіма специфічними капризами дітища німецького автопрому.

Просидівши в гаражі майже весь день, затятий автомобіліст так і не зумів остаточно приручити свого «механічного коня», тож врешті-решт спересердя хмикнувши він поспішив додому. Вечір був непростий, суботній, а це означало, що окрім старого залізяччя у хлопця були ще й інші плани на нього. По дорозі до свого помешкання юнак дістав з кишені мобільного телефона, сподіваючись побачити хоча б звістку від тої єдиної, однак рахунок повідомлень в месенджері висвітив йому безрадісну цифру «нуль».

Похапцем відправивши на потрібний адрес коротке: «Давай зустрінемося о восьмій на нашому традиційному місці. Скучаю, цілую, люблю» Данило поспішив в душ. Промайнула маленька дещиця часу і замурзаний автомеханік перетворився на симпатичного, кароокого шатена, що бадьорим кроком прямував міською вулицею. Біла футболка й чорні джинси вигідно підкреслювали його атлетичну фігуру, а недбало закинута на плече курточка додавала дрібку молодіжної недбалості і спокусливої легковажності.

Кав’ярня «Гірка насолода» знаходилася за два квартали від домівки юнака, тож на місце побачення він добрався завчасно. Замовивши своє улюблене еспресо парубок нарешті зміг відволіктися від побутових клопотах, щоб зосередитися на особистому. А тут у Данила були проблеми значно серйозніші чим примхи карбюратора непокірного «фольксвагена». Хлопець останніми тижнями не міг знайти порозуміння зі своєю дівчиною.

З Мар’яною вони зустрічалися вже понад рік. Познайомила їх їхня спільна приятелька на одній святковій вечірці влаштованій на честь її іменин. Відтоді стосунки між молодими людьми здавалося ставали все більш близькішими й міцнішими. Данило захопився вродливою, тендітною шатенкою з першого погляду. Невдовзі в серці парубка місце звичайної приязні зайняло гаряче, пристрасне кохання. Почуття настільки палке та жагуче, що він тепер не уявляв собі життя без неї.

Друзі Данила по доброму заздрили парубкові, бо така красуня як Мар’яна була варта не те шо його, просто хлопця з передмістя невеличкого шахтарського містечка, а справжнього столичного принца. Та вона за своїм характером чимось і нагадувала чарівну принцесу – непередбачувану, загадкову, норовливу. Була схожою на палаючу жаринку яка зігріває і опікає водночас. Та юнак з радістю б погодився згоріти в цьому спопеляючому вогні лише заради одного її веселого усміху, ніжного доторку рук, медового поцілунку.

Рік знайомства з дівчиною був наповнений феєрією незабутніх вражень та блаженством пристрасних емоцій. І здавалося ніщо не провіщувало якихось перемін на гірше. Та хлопець почав відчувати, що останніми тижнями діється щось дивне. Начебто все було як звично, вони зустрічалися ледь не кожного дня, і жодне з цих побачень не минало без його зізнань в палких почуттях та взаємності з її сторони. Однак… Тримаючи тепер в своїх обіймах Мар’яну Данило чомусь менше й менше впізнавав у ній ту дівчину в яку колись закохався. Вона була якась сильно знервована, постійно кудись поспішала, а найголовніше той аромат нових парфумів, що линув від неї. Нудотно-солодкий запах жимолості від якого парубка буквально вернуло.

Занурившись в свої журливі роздуми хлопець не відразу помітив появу коханої. Зауважив тоді, коли вона вже підійшла майже впритул до столика за яким він сидів. В своєму легенькому білому платтячку Мар’яна нагадувала невагому хмаринку, що спустилася з небес на землю. Легко чмокнувши юнака в щоку дівчина всілася навпроти й коротко кинула:

– Вибач, що трохи запізнилася. Мала невідкладне доручення від шефа на роботі.

Мар’яна проходила практику в одній з міських аптек і як знав хлопець, по суботах і неділях у неї був вихідний. Схоже, що дівчина навіть не намагалася придумати правдоподібної відмовки, а бовкнула перше що прийшло їй в голову.

– Сходимо кудись погуляємо, – запропонував Данило роблячи вигляд що не помітив обману коханої. – В нічному клубі сьогодні буде грати заїжджий діджей. Хлопці казали, що дискотека має вийти потужною.

– На жаль нічого не вийде, – відповіла дівчина.

– Чому? – здивувався хлопець і не стримавшись в’їдливо зауважив. – Ще одне доручення від шефа?

– Можна сказати що й так, – Мар’яна важко зітхнула і після нетривалої паузи додала – Мусимо поговорити з тобою на одну серйозну тему.

– Про що буде мова? – юнак відчув як у нього болісно тьохнуло серце в передчутті лихої звістки.

– Про нас з тобою і наші відносини, – промовила дівчина і раптом випалила. – Нам треба з тобою розстатися.

Вражений почутим парубок не здатен був і слова вимовити. І поки він намагався прийти до тями та хоч якось відреагувати на все це Мар’яна швидко затарахкотіла: