Глава 35. І знову ідеальний план

Амірах навіть не уявляла, як можна зорієнтуватись у пустелі вночі. Але ж довіряла, покладалася повністю на свого героя, знала, що він щось вигадає. Так і сталося. Усе передбачив Заур. Махнув їй рукою кудись вдалечінь. І роздивилася Амірах далекий, мерехтливий вогник, немовби хтось розпалив вогнище.

- То мої гепарди, - вигукнув їй, щоб не хвилювалася.

Здивувалася принцеса, однак нічого не розпитувала. Швидко домчали галопом до того вогню. Ще коли наближалися, помітила Амірах аж п’ять постатей, які сиділи навколо червоного полум’я.

- Це перевертні,  вони мають здатність обертатися в гепардів, - пояснив коханій.

- Вони з твого Ордену? – спитала Амірах.

- Уже так. Усі Ордени об’єднані під моїм керівництвом, Амі. Саме тому не міг відразу за тобою приїхати, бо мав деякі проблеми з усім цим. Але якось втряслося. Тепер у них немає заперечень стосовно того, хто головний.

І дійсно, те, що Заур підкорив своїй волі інших членів Ордену відчувалося, щойно вони злізли з коней та підійшли до вогнища. Чи магія Заура діяла, чи авторитет і харизма, однак всі слухали його накази беззаперечно.

- Коней відпустимо, бо гепарди швидкі й так ми значно скоріше доберемося до Ордену. Ти ж зможеш зорієнтуватися, так? – спитав у наймолодшого чоловіка.

Саме розробляючи свій ідеальний план повторного викрадення, Заур розумів, що доведеться залучати гепардів, адже вони спритні й сильні. Але приємною несподіванкою виявилося те, що наймолодший з магів володів ще й здатністю відмінно орієнтуватися в просторі й безпомилково знаходити шлях. Зорі, вітер, інтуїція – яким чином це вдавалося молодому магові, ніхто не знав. Але ця його здібність надзвичайно спростила план Заура. Тож відпустивши коней, Заур та Амірах осідлали неприродно величезних гепардів.

Трохи злякалася Амірах, адже ніколи не бачила процес перетворення людини на тварину. Однак мала звикати, бо остаточно вирішила, що тепер її місце поряд з найголовнішим магом.

І у вже трохи відновлений Орден заїжджала вона зі стійким відчуттям, що стане тут господинею і вірною подругою своєму майбутньому чоловікові.

Той шлях, що з караваном мав тривати тиждень, гепарди подолали за два дні. Амірах була надзвичайно виснаженою, бо ж не спали, перепочивали недовго, де приходилося. Вона чомусь боялася, що батько відправить за ними погоню. Заур же був упевнений, що їх перестріне Піщаниця. І цього разу вже неодмінно покарає його. Проте ні першого, ні другого не трапилося й вони доволі успішно дісталися в Орден.

Махмуд, що залишався за головного, вийшов їх зустрічати. Звісно, що члени Ордену знали, куди відправився Заур разом із перевертнями. Адже тепер, коли навіть їхній очільник привіз свою обраницю, то й можна було міняти принципи та правила проживання для усіх.

Вийшли також інші маги, зустрічали Амірах, як якусь дивину, вклонялися низько, як своїй очільниці.

І перші відчуття, перші сподівання принцеси були про те, що у неї все вийде й саме тут її місце та в цьому її призначення. Бути поряд зі своїм чоловіком та допомагати йому відновлювати пошану та довіру до магів.

- Так, так, наша принцесо, саме так і буде, - підійшов до Амірах сивий старець.

- Мігусе, я категорично забороняю це робити, - розгнівався чомусь відразу Заур. – Амі, цей довгокосий старий дід читає думки, тож тримайся від нього якнайдалі.

- У неї хороші думки, Зауре, правильні, -  прошамкав старий Мігус та й почимчикував геть.

Заур же розумів, що Амірах треба відпочинок. Тож спершу повів її до своєї кімнати. Йому вдалося вже трохи привести її у пристойний вигляд.

- Відпочивай, кохана, потім я тобі все покажу й з усіма познайомлю. Тебе тут шануватимуть, повір мені! - говорив їй усміхнено, розкладаючи її речі.

Та Амірах не мала змоги терпіти. Хотілося все розказати у цю мить, поки вони були наодинці.

- Зауре, я спершу маю тобі дещо повідомити. У дорозі незручно було, адже ми увесь час мчали на цих гепардах. Зауре, я вагітна, - от стільки щастя та радості було в її голосі, що сумнівів у правдивості цієї новини не виникало.

А Заур аж усі її речі впустив.

- О, боги, Амі, кохана! – за звичкою і богів згадав.

Та не встиг вдосталь порадіти. Адже в цю саму мить, коли Заур став найщасливішим чоловіком у світі людей, зі світу богів до них в гості завітала богиня землі. Вийшла гордовито зі свого порталу й сердито поглянула на них обох.

Заур, звісно, що не став мовчати. Узяв увесь удар на себе.

- Ти можеш мене знищити, можеш розтерти в пил так, що й тіла мого не залишиться. Однак моє кохання вічне. Я не боюся ні людей, ні богів. Я готовий протистояти будь-якій силі, навіть тій, яку не зможу побороти. Але я хочу бути з моєю Амі. І мені байдуже до твоїх заборон та до того, що домовлявся про шлюб король Амадеус. Амі – моя кохана. Я нікому її не віддам. Я можу зрадити своїм переконанням, наплювати на свої обов’язки та своє призначення. Але я ніколи не зраджу свою кохану, я завжди залишуся вірним своїй принцесі.  Аж до самої смерті.

Дивилася на нього Піщаниця замислено, жодного слова не сказала. Ще й Амірах промовила тихо, але ж твердо та впевнено:

- Якщо ти з ним щось зробиш, я ненавидітиму тебе усе своє життя. Я не  вкорочу собі віку, адже в мені його дитина. Але ти в такому разі можеш забути, що вважала мене своєю дочкою. Бо я стану тобі найлютішим ворогом.