Зрада. Одружитися на зло

8. “Я знищу все його життя…”

Ніка 

 

— Ну все одно це вже в минулому, — сказала я.  — Кожен може помилитися, але головне — виправити свої помилки і йти далі. 

— Він не заслуговує на тебе, — Слава торкнувся кінчиками пальців моєї долоні. — Поки ти не зрівняєш рахунок, він так і буде витирати об тебе ноги.

— Ти хочеш, щоб я теж зрадила його? — я знизала плечима. — Але навіщо? 

— Я вважаю, що Рома зовсім обнаглів, я хочу, щоб ми трохи опустили його з небес на землю, — Слава підніс мою долоню до своїх губ і поцілував. — Ти маєш відчувати, наскільки ти бажана. Він не мав так вчиняти з тобою і очікувати, що ти будеш сидіти і чекати, поки він розлучиться в той час як він сам буде розважатись з Солею…

Коли я почула ці слова, то згадала, як Соля на весіллі вішалась на Рому. Прямо безсоромно себе поводила, я не чекала такого від неї.  А це ж було на людях, що ж буде, як вони опиняться сам на сам, на її території? Вона точно буде чіплятися до нього, а Рома може знову не встояти. Чоловіки, вони такі, така в них природа... 

Весь мій спокій і впевненість кудись зникли. Мені хотілося подзвонити Ромі і попросити його, щоб він знову пообіцяв мені не спати з Солею, але я розуміла, що не можу зараз цього зробити. Я сиділа як на голках, розуміла, що треба щось робити, але не знала, що. Боялася, що мені буде знову так само погано, що Рома скаже згодом, що передумав розлучатися, бо секс із Солею виявився не гіршим, ніж зі мною…

— Ніко, — Слава торкнувся долонею моєї щоки і зазирнув мені в очі. — Ти — красива, розумна жінка, ти маєш відчувати це… Я можу допомогти. 

 — Як? — я ніби прокинулася, і подивилась на нього. — Що ти можеш зробити? 

— Хай вони обидва побачать, що нас треба було берегти, — він погладив мене по щоці. — Хай ревнують по-справжньому. Хай буде за що. Хай рахунок буде рівним і справедливим.

— Але якщо Рома дізнається, він вб’є мене… — прошепотіла я 

— За що? Він сам зробив те ж саме, і ти його чомусь не вбила… Навіть дала одружитись на тій, з ким він зрадив, — Слава дивився мені прямо в очі. — Він має відчути, що може втратити тебе. Тільки так ти можеш його повернути.

Я розуміла, що в його словах є резон. Адже тільки що переконалась, що ревнощі дуже добре впливають на ставлення Роми до мене. Коли я старалася в усьому догодити Ромі, він сприймав це як належне. А коли тільки зрозумів, що може мене втратити, я вперше почула, що він дійсно мене кохає. 

— Але ж ти йому не скажеш про це? — я уважно подивилась на Славу.  — Не будеш спеціально його провокувати? 

— Ну, якщо ти так хочеш, я не скажу йому цього прямо, — відповів Слава. — Але подражнити його ти мені не можеш заборонити… Йому це піде тільки на користь, ось побачиш, — Слава облизнув губи. — Тобі теж. Всім нам це піде на користь.

— Пообіцяй, що не скажеш, — вперлась я. — Для мене важливо, щоб він ні про що не дізнався. 

— Добре, хай буде так, — погодився Слава. — Просто відчуй, що ти прекрасна і бажана, цього мені теж буде достатньо, — на цих словах Слава подався вперед і торкнувся губами моїх губ, прикриваючи очі.

Несподівано для себе я відповіла на поцілунок. Може, це було через випите вино, а може, через думку про те, що Рома може обманювати мене, і я маю підтримувати в ньому страх мене втратити…. Але я хотіла помститися йому цієї миті. Помститися, щоб потім дійсно пробачити, щоб між нами більше не було нерівних рахунків…

 

Слава

Прикривши очі, я вже уявляв, як Рома дізнається. Як я знищу все його життя. Поступово, крок за кроком, я заберу у нього все, що він має. За те, що він зробив з Солею, і цього буде мало…

Ніка ще та дурепа… Вона ніколи не відрізнялась особливою здогадливістю, розвести її було легше, ніж забрати цукерку у дитини.

Беручи її, дівчину, яку так довго біля себе тримав Рома, я відчував якесь особливе задоволення. 

Мене заводив той факт, що він буде страждати. З кожним днем він буде страждати все більше, поки я не вилию на нього абсолютно все і не візьму його фірму під свій контроль. 

Він залишиться і без Солі, і без Ніки, і без тих статків, що були. Він залишиться ні з чим і ні з ким, один і без грошей.

Я впивався в губи Ніки чітко усвідомлюючи, як поцілунок за поцілунком, дотик за дотиком, вона руйнує його життя.

Я знав, що насправді вона йому дуже дорога. Я й сам не підозрював, що все настільки серйозно, аж до сьогоднішнього дня, але той його погляд… Тепер я хочу бачити його постійно. Я знищу його і почну прямо зараз…

Ніка піді мною була не такою, як я собі уявляв, але це навіть на краще… Бачити, як вона червоніє і відводить погляд, але все ж стогне і не через того ідіота, мені було дуже приємно… Що ж, зараз ти станеш повністю моєю, ще пару митей і все…

***

Зранку я прокинувся першим. Ніка, спала, відвернувшись від мене і закутавшись в ковдру. Я простягнув до неї руку, але навіть уві сні вона відсторонилась від дотику.

Я встав з ліжка і пішов на кухню. Заварив кави, зазирнув у холодильник. А що як закохати її в себе? Якщо я зроблю це, Ромі буде найбільш боляче…

Я маю піклуватись про Ніку так, ніби це Соля. Якщо буду уявляти це, то все вийде…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше