9.1

Дівчина у костюмі сирени, що з'явилася на сцені першою, виконала неймовірно чуттєву пісню. Її голос, здається, проник до найглибших куточків душі кожного глядача. Наприкінці її виступу зала поринула у дзвінку тишу, і було враження, ніби з сотень глядачів жоден не дихав у цю мить. Та вже за кілька ударів серця публіка вибухнула від оплесків та вигуків!

А на сцені тим часом, з'явилися інші персонажі — вокально-інструментальна група, яка виконала жваву, веселу пісню. Усі глядачі в залі безперервно плескали в ритм та притопували, не в силах протистояти цій несамовитій енергії.

Я й сама поринула в атмосферу шоу, абсолютно забувши про всі свої хвилювання та сумніви. Емоції переповнювали мене, а усмішка не сходила з обличчя.

На сцені один за одним змінювалися виконавці. Тут були й циркачі, й фокусники, і танцівники, і навіть художники, які влаштували цілий перформанс, малюючи світлом. Наші погляди невідривно стежили за сценою, зустрічаючи та проводжаючи артистів. Долоні вже пекли від оплесків, а голос, мабуть, завтра хрипітиме від постійних вигуків.

Здавалося, від початку минуло не так багато часу, та коли я глянула на годинник, то приголомшено побачила, що шоу триває вже майже дві години, а група Даміра досі не виступала. 

— Зараз будуть, — ніби почувши мої думки, промовила Стася, кивнувши на сцену. 

Світло стало тьмянішим, музика почала поступово наростати, щосекунди набираючи темп і гучність. Промені прожекторів ковзали підлогою активніше, і врешті найяскравіший з них різко осяяв корабель, всередині якого стояла вишикувані хлопці у піратських костюмах. Вони виглядали мов справжня команда корабля. Хлопці, що стояли попереду, забили в барабани. Атмосфера в залі від цього стала ще більш напруженою та урочистою. Кожен глядач сидів у нетерплячому очікуванні «вау-ефекту», який ось-ось мав трапитися.

І ці очікування виправдалися вже за кілька секунд. Публіка вражено охнула, коли хлопець, що стояв на носі корабля, і якого до цього ніхто не помічав, стрибнувши, зробив подвійне сальто. А приземлившись, продовжив його по сцені фляками та завершив ефектним твістом. Глядачі заревіли та заплескали в долоні.

— Це ж Дамір! Дамір! — я нарешті розгледіла хлопця, який виконував цей складний трюк, і смикала Стасю за руку, намагаючись перекричати гул натовпу.

— Я знаю! — крикнула Стася, сміючись та плескаючи в долоні. — Я ж казала: він профі!

Захоплено спостерігаючи за його наступними пересуваннями на сцені, я зловила себе на думці, що не здогадувалася навіть, до якого рівня він уже виріс. Я знала, що він дуже здібний, проте я бачила його виступи раніше, і вони навіть у порівняння не йдуть з тим, що відкрилося перед моїми очима щойно.

Хлопці тим часом, хто як, але теж доволі ефектно, спустилися з корабля та приєдналися до Даміра. Барабанщики продовжували вистукувати ритм, а команда виконувала під нього захопливий, динамічний танок. 

Вони рухалися як єдиний організм: чітко, рівно, ідеально синхронно. Темп барабанів наростав, і на останньому акорді хлопці так само одночасно виконали сальто назад та схилилися до підлоги, сівши на одне коліно.

Залом ніби пронісся грім — настільки гучними були оплески та вигуки. Ми з дівчатами не відставали, обдаровуючи неймовірний виступ своїми оваціями. Та все це різко затихло, коли прожектори спрямувалися вгору, і ми побачили, як мотузками та мотузковими драбинами спускаються дівчата. Вони не просто сходили вниз, ні. Дівчата виконували дивовижні акробатичні трюки у повітрі: закручувалися, оберталися, застигали у найнеймовірніших позах.

І врешті, діставшись підлоги, кожна з них підійшла до свого партнера, які вже випросталися. Я встигла зауважити, що поки наші погляди були прикуті до дівчат, хлопців на сцені дещо поменшало: вочевидь, лише обрані мали дуетну партію. І, звісно ж, попереду всіх стояв Дамір.

Я з тремтінням та деяким неспокоєм спостерігала за подальшим розвитком подій. За якусь секунду біля нього вже стояла чорноволоса висока дівчина з худорлявим обличчям та витонченими рисами. Вона поклала руку йому на плече та подарувала променисту посмішку.

Ось ти яка, Настя.

Голка ревнощів злегка вколола мені серце, та я вдихнула й продовжила дивитися виставу. Так, мій хлопець на сцені з іншою дівчиною. Але це — лише виступ і нічого більше.