Розділ 13

Нове життя і надія.

Час минав, і Даша почала помічати, що світ навколо неї повільно, але впевнено змінюється. Вона стала на облік по вагітності, і цей крок був для неї не просто формальністю, а справжнім етапом нового життя. Кожен візит до лікаря приносив водночас і радість, і хвилювання, адже вона дедалі глибше усвідомлювала:  всередині неї зароджується нове життя.

Даша занурилася в рутину, і це допомогло їй відволіктися від тривог і болісних думок. Щоранку вона з нетерпінням чекала початку нового дня, бралася за роботу, нові проєкти й усе частіше замислювалася над розвитком власного бізнесу.

З Мироном у Даші склалися довірливі, теплі дружні стосунки. Вона ставилася до нього майже як до брата, а в його уважному ставленні відчувала підтримку й ніжність. Мирон намагався вберегти її від зайвих клопотів, уважно стежив за її самопочуттям. Щовечора він заходив, щоб запитати, як минув день, і завжди був готовий допомогти - чи то з покупками, чи з обговоренням бізнес-планів.
Згодом у Варшаві Мирон допоміг Даші орендувати затишне житло неподалік від роботи. Вона була йому щиро вдячна. Квартира наповнилася світлом, теплом і спокоєм, і Даша відчувала, як її нове життя поступово набуває чітких обрисів. 

Та попри всі радощі й турботу, Мирон інколи занурювався у власні роздуми. Він мав будівельний бізнес і часто їздив у відрядження. Кожного разу, виїжджаючи з міста, він хвилювався, що Даша може залишитися сама, коли почнуться пологи. Це відчуття не полишало його, хоча він намагався переконати себе, що все буде добре. Його турбота лише зміцнювала їхній зв’язок, і Даша дедалі більше відчувала, що його присутність стала для неї опорою на цьому новому й непростому шляху.

Одного дня до Даші приїхала подруга Ліза, щоб підтримати її.  Вона привезла солодощі й старі фотографії, на яких вони разом сміялися й безтурботно проводили час. Ліза була для Даші не просто подругою, а справжньою сестрою -  тією, з ким можна було розділити і радість, і біль.
— Я тут, щоб підтримати тебе, -  сказала Ліза, обіймаючи Дашу. - Ти не сама. Я буду поруч, хоч би як важко було.
Ці слова стали для Даші справжнім бальзамом. Вони провели вечір за розмовами, сміхом і спогадами, і Даша відчула, як тягар у серці стає трохи легшим.

З кожним днем її впевненість у майбутньому зростала. Даша знала, що попереду будуть труднощі, але з підтримкою Лізи та турботою Мирона вона була готова зустріти будь-які випробування. Кожен новий день приносив надію, і вона твердо вирішила створити щасливе життя для себе й своєі донечки.