Розділ 4

Після розмови з Олегом Даша не могла заспокоїтися. Слова брата відлунювали в її свідомості, викликаючи тривогу й сумніви. Вона кохала Кирила, але не могла ігнорувати застереження Олега. Він завжди був її захисником, і його думка мала для неї величезне значення. Та почуття до Кирила були надто сильними, щоб просто відмахнутися від них. Увечері вона поїхала до Кирила додому й, чекаючи на нього, приготувала вечерю.

Коли Кирило зайшов у дім і побачив Дашу,  він одразу помітив її напружений стан. Її погляд був серйозним, і він зрозумів, що щось не так.

— Дашо, що сталося? - запитав він, підійшовши ближче й обережно взявши її за руку. 

Вона глибоко зітхнула, намагаючись зібрати думки.

— Сьогодні зі мною говорив Олег, - почала вона, не відводячи погляду. -  Він сказав, що ти легковажний і не налаштований на серйозні стосунки. Він думає, що ти не готовий до чогось більшого.

Кирило уважно слухав, відчуваючи, як усередині нього піднімається хвиля емоцій. Він розумів, що має бути з нею чесним і відкрити свої справжні почуття.

— Дашо, - м’яко почав він, дивлячись їй просто в очі, - я розумію, що Олег може мати рацію в тому, що я не завжди був серйозним.  Але з тобою все інакше. Ти змінила мене, змусила побачити,  що в житті є щось більше, ніж просто миті задоволення й успіху. Я ніколи раніше не відчував такого… - він на мить замовк, підбираючи слова. -  Я вперше по-справжньому закохався. Ти стала для мене не просто коханою жінкою, ти стала тією, з ким я хочу прожити все своє життя. 

Даша завмерла, її серце забилося швидше від його слів.  В його очах вона бачила щирість, глибоке почуття, яке він не міг приховати. Кирило зробив крок назад, підійшов до шафи й дістав невелику оксамитову коробочку.Він нервував, але його наміри були кристально чистими.

— Я хотів зробити це більш романтично, як у кіно… - усміхнувся він, злегка почервонівши. -  Але я зрозумів, що більше не можу чекати. Я хочу, щоб ти знала, наскільки ти для мене важлива. 

Кирило опустився на одне коліно, відкрив коробочку, і перед Дашею з’явилася блискуча обручка. В його очах горіло світло надії й кохання, що переповнювали його душу. 

— Дашо, ти вийдеш за мене? -  промовив він, вклавши в ці слова всю свою любов і ніжність. 

Даша відчула, як сльози підступають до очей. Вона не могла повірити, що цей момент настав, що людина, яку вона кохала, була готова пов’язати з нею своє життя.  Її серце наповнилося радістю й трепетом.

— Так, Кириле, - прошепотіла вона, кивнувши й ледь стримуючи сльози. -  Я вийду за тебе. 

Він підвівся, ніжно взяв її за руку й надів каблучку на її пальчик. У цю мить їхні серця, здавалося, злилися в одне. Кирило закружляв свою Дашу й був щасливий. Вони дивилися одне на одного, і весь світ зник навколо них. Лише вони двоє й їхнє кохання. 

Кирило притягнув її до себе, їхні губи зустрілися в ніжному поцілунку, сповненому пристрасті й тремтіння. Вони відчували, як кожна мить зближує їх дедалі більше. Це був початок чогось великого, неймовірно важливого.

Настала ніч,  і вони опинилися в обіймах одне одного. Вони не поспішали, насолоджуючись кожним дотиком, кожним поглядом. Їхні тіла й душі злилися в єдиному ритмі, вони відчували всю глибину своїх почуттів. Уся тривога, всі сумніви зникли, залишивши місце лише для любові й ніжності.

Кирило дбайливо провів рукою по її обличчю, відчуваючи тепло її шкіри, її подих. Він був захоплений її красою, її внутрішнім світлом. Даша відповіла йому, її пальці ковзнули по його спині, викликаючи хвилі насолоди. Вони віддавалися одне одному повністю, розчиняючись у цій магічній миті.

Ця ніч стала для них утіленням їхнього кохання, їхньої єдності. Вони знали, що попереду будуть труднощі, але зараз, у цю мить, вони були разом, і ніщо не могло розірвати цей зв’язок. Їхні серця билися в унісон, і весь світ здавався ідеальним.

Коли вони нарешті заснули, обійнявшись, вони знали, що зробили правильний вибір. Їхнє кохання було справжнім, міцним, здатним витримати будь-які випробування. І в цьому вони були впевнені, як ніколи.