Розділ 3

Випробування кохання

Минув тиждень від того вечора, коли Даша і Кирило знову зустрілися. Потім час полетів, немов у солодкому сні. Вони проводили разом кожну вільну мить, насолоджуючись товариством одне одного, ділилися мріями й планами, і з кожним днем їхній зв’язок ставав дедалі міцнішим. Даша відчувала, як її серце, яке довгий час залишалося закритим для кохання, тепер розкрилося повністю. Поруч із Кирилом вона почувалася по-справжньому живою, а їхні стосунки наповнювали її життя радістю й сенсом.

Кирило виявився саме таким, про кого вона мріяла. Уважний, турботливий, із чудовим почуттям гумору, він умів створити навколо себе атмосферу легкості й щастя. Вони гуляли нічним містом, дивилися фільми, разом готували вечері й просто говорили про життя. Даша відчувала, що знайшла в ньому споріднену душу, з якою їй було легко й спокійно.

Та радість Даші була затьмарена тим, що її брат Олег, який дружив із Кирилом і знав його з дитинства, почав виявляти тривогу й невдоволення. Він не раз бачив їх разом, і з кожним разом його обличчя ставало дедалі похмурішим. Олег був старшим і завжди вважав себе відповідальним за молодшу сестричку. Коли він дізнався, що між Дашею та Кирилом зав’язалися стосунки, його занепокоєння переросло у відверте невдоволення. 

Одного вечора, коли Даша повернулася додому після зустрічі з Кирилом, вона застала Олега на кухні з похмурим виразом обличчя.  Бабусі вдома ще не було. Він мовчки дивився на неї, поки вона намагалася повісити куртку в коридорі, і цей погляд змусив її внутрішньо напружитися. У кімнаті зависла напружена тиша, і Даша зрозуміла, що розмови не уникнути. 

— Нам потрібно поговорити, -  сказав Олег, нарешті порушивши мовчання. Його голос був серйозним, і в ньому відчувалася напруга. 

Даша опустила погляд і повільно підійшла до столу, за яким сидів брат. Вона не знала, що саме він хоче сказати, але відчувала, що ця розмова не буде приємною.

— Ти зараз зустрічаєшся з Кирилом, так? - запитав він, не відводячи від неї погляду.

— Так, - тихо відповіла Даша, відчувши, як серце забилося швидше.

— Ти знаєш, хто він насправді? - продовжив Олег, і його голос ставав дедалі жорсткішим. - Він ніколи не був тим, за кого ти його приймаєш. Кирило - ловелас, який міняє дівчат, як рукавички. Він не той, хто здатен запропонувати тобі щось серйозне у відносинах.

Даша відчула, як на очі навертаються сльози. Вона не могла повірити, що брат говорить такі речі про людину, яку вона покохала. У її душі народився протест, але разом із ним - і сумнів.

— Олеже, -  почала вона, намагаючись зберегти спокій. — Можливо, раніше він і був таким, але люди змінюються. Зараз він інший, я це відчуваю. Я бачу, як він ставиться до мене, і це зовсім не те, про що ти говориш. 

Олег похитав головою, його обличчя стало ще суворішим.

— Дашо, не будь наївною, - промовив він.  - Я знаю Кирила краще, ніж ти. Він завжди був легковажним і ніколи не ставився до стосунків серйозно. Він може говорити тобі красиві слова, але в його очах ти - лише чергове захоплення. Я не хочу, щоб ти через нього страждала. 

Даша відчула, як сльози зрадницьки підступили до очей. Вона хотіла заперечити, сказати, що знає Кирила, що не помиляється в ньому, але слова застрягли в горлі. Брат говорив так упевнено, що це похитнуло її віру. 

— Ти просто не хочеш, щоб я була щасливою…. Ми вже два місяці зустрічаємося, і я не помітила в Кирилові легковажності… - прошепотіла вона, не в змозі стримати сліз.

— Я хочу, щоб ти була щасливою, -  відповів Олег, і його голос пом’якшав. - Але я не вірю, що Кирило зможе зробити тебе щасливою. Він скривдить тебе, Дашо, і я не хочу цього. Добре подумай про це, перш ніж зайти надто далеко. 

Він підвівся й пішов до своєї кімнати, залишивши Дашу наодинці з думками. Вона сиділа за столом, відчуваючи, як на неї накочує хвиля сумнівів.  Її кохання до Кирила було щирим і сильним, але тепер вона не могла позбутися слів брата, які отруювали її думки. Чи була в цьому правда?  Чи міг Кирило, якого вона так любила, бути тим, про кого говорив Олег? 

Даша відчувала, як її внутрішній світ починає руйнуватися. Вона хотіла вірити в Кирила, у їхні почуття, але слова брата знову й знову лунали в її голові.  Уночі, коли вона лягла спати, думки не давали їй спокою. У душі оселився страх: а раптом Олег мав рацію? 

Та хай там як, Даша знала одне -  вона мусила дізнатися правду сама. І для цього їй належало знайти відповіді на свої запитання,  попри всі страхи й сумніви.  Вона вирішила поговорити з Кирилом, почути його історію й зрозуміти, яким він був насправді.